Тема уроку. Всеволод Нестайко. Повість «Тореадори з Васюківки» . Пригодницький, захоплюючий сюжет, мрія і дійсність, смішне, комічне та романтичне у творі
Мета уроку. Продовжити опрацювання змісту твору (дев’ятий розділ «В якому Павлуша розповідає, як він подружив з Явою»), знаходити у повісті елементи гумору, романтики, простежити, як зображується мрія і дійсність у стосунках і поведінці героїв, вміти їх аналізувати; розвивати навички виразного читання, комунікативні навички, аналізу поведінки героїв, їхніх вчинків, морального вибору в різних ситуаціях, вміння толерантно і аргументовано висловлювати свої думки, відстоювати власну позицію; виховувати у школярів моральні та вольові якості, оптимістичне сприйняття світу, формувати соціальну, комунікативну компетентність.
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати. Учні знатимуть: особливості романтичного, комічного у пригодницькому творі; тему, ідею прочитаних розділів. Учні вмітимуть: характеризувати вчинки героїв; докладно переказувати епізоди з твору; виразно читати текст; виділяти ознаки романтизму у творі; працювати в групах.
Хід уроку
І.Організаційний момент.
ІІ. Мотивація. Чому В. Нестайко став саме дитячим письменником? (Сам він вважав, що бути дитиною йому завадила Друга світова війна. Тому й став дитячим письменником, щоб у творах повертатися у дитинство, догратися досміятися, надолужити усе те, чого не встиг зробити у дитинстві).
Головні герої повісті: Павлик і Ява. Які вони? Бешкетники. Неслухняні. Кмітливі. Винахідливі. Люблять тварин. Вміють дружити…
-А чи з самого початку твору Ява і Павлуша були друзями?
ІІІ. Оголошення теми і завдань уроку.
В. Нестайка, визначимо елементи смішного та романтичного в пригодницькому творі, що є мрією, а що є дійсністю; охарактеризуємо вчинки героїв (Яви та Павлуші), виразно прочитати уривки, які найбільше сподобалися у тексті.
Проблемне питання уроку: - Пригодницький твір навчає чи розважає?
ІІІ.Актуалізація опорних знань.
1.Перевірка домашнього завдання.
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення» (письмово в зошитах)
Повість - це …
Пригодницький твір – це ….
Тореадори - це….
Корида – це…
Романтика – це….
Синоніми до слова романтичний ……
ІУ. Вивчення нового матеріалу.
-Поясніть, будь ласка, вислів: «Кожна пригода – до мужності дорога»?
Висновок: у пригодах, у різноманітних приємних і неприємних ситуаціях гартується воля, характер людини і справжня дружба. А чи хотіли б ви мати таких друзів, як Павлусь і Ява? Чому?
1. Робота над дев’ятим розділом «В якому Павлуша розповідає, як він подружив з Явою». -Отже, приступаємо до опрацювання дев`ятого розділу, де Павлуша розповідає, як він потоваришував з Явою. Словникова робота. (виписати незрозумілі слова з розділу і пояснити їх за тлумачним словником). Шевйот - дорогий сорт м’якої, легкої, трохи ворсистої шерстяної або напівшерстяної тканини. У раймазі – районний магазин(складноскорочене слово). Сільмаг – сільський магазин. Не розшолопали – не зрозуміли, не второпали. Гигне – помре. Кумпол – голова. Шелегейдики – шибеники, розбишаки.
Визначити основні події розділу, занотувавши їх ланцюжком.
Композицію розділу
Експозиція: розповідь про дружні стосунки Павла з Антончиком Мацієвським.
Зав’язка: вирішення хлопцями збудувати єгипетську піраміду із кавунів і замурувати в ній Павлушу — як фараона Гаменхотепа...
Кульмінація: допомога Яви Павлу втекти від розлюченого діда Салимона.
Розв’язка: покарання хлопців батьками за шкоду на баштані.
Б е с і д а
• Чим пояснює Павлуша своє недоброзичливе ставлення до Яви на початку розділу?
* Що найбільше приваблювало Павлушу у дружбі з Антончиком Мацієвським?
• Яким зображено баштан? Опишіть його.(« Такого баштана нема ніде. Кінця краю не видно. Од обрію до обрію. І кавунів – тисячі, мільйони…. І всі смугасті. Як тигри. Тисячі, мільйони тигрів».)
• Як ви розцінюєте вчинок хлопців, які не тільки їли чужі кавуни, а просто трощили їх? • Охарактеризуйте Стьопу Карафольку. Чим пояснити те, що хлопці його не поважали? («Він щодня чистив зуби, робив зарядку і взагалі був свиня. Коротше, він був те, що називається зразковий учень: учився на самі п’ятірки, поводився в школі бездоганно, не бешкетував, не бив вікон, не вмочав косу дівчинки, що сидить попереду, в чорнило, не підпалював на уроці «жабку» з кінострічки...»)
• Поясніть вираз у творі: «Стьопа — був свого роду ходячим довідником».
• Яким чином Павлуша втік від діда Салимона? Хто йому допоміг?
* Що придумав Ява, щоб урятувати Павлушу від гніву діда Соломона?
* Куди поділися учасники гри «в фараона», коли з’явився сторож?
• Охарактеризуйте внутрішній стан Павла, коли він тікав з Явою від діда («І мені здавалося, що серця наші теж б’ються, наче одне серце. Мені було дуже хороше! Мабуть, таке відчувають справжні друзі — солдати, коли плече в плече йдуть в атаку. Отак біг би й біг на край світу...»)
• Чи зрозумів Павло, чим вимірюється справжня дружба? Що про це свідчить?
• Яке покарання дістали хлопці за шкоду на баштані?
• На ваш погляд, дружба Павла з Явою буде тривалою чи тимчасовою? Обґрунтуйте особисті міркування.
• Чого вчить вас цей твір?
Пригадайте, що називається оповіданням, основні ознаки цього жанру. Чому твір В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» не можна назвати оповіданням? Доведіть, що повість « Тореадори з Васюківки» - це пригодницький твір.
Визначте тему, ідею та основну думку розділу.
Тема: зображення стосунків між хлопцями, в результаті яких перевіряється цінність справжньої дружби.
Ідея: засудження тих, хто розуміє дружбу тільки на словах; уславлення дружніх стосунків, які перевірені часом, конкретними справами. Основна думка: «Поміч у свій час як дощ у посуху» (народне прислів’я), «Нема нічого кращого в житті за дружбу» (В. Нестайко). «Кожна пригода до мужності дорога»
Визначення засобів творення комічного.
- Енергія у хлопців б’є через край. Тому навіть добрі справи часто перетворюються на комічні ситуації, що викликають сміх. Вже з перших рядків повісті починаєш розуміти: доведеться сміятися. І сміятися багато і весело. - Дотепним гумором пронизана повість Всеволода Нестайка про «тореадорів» з Васюківки.
Словничок
Комічне – явища та образи в художній літературі, що викликають сміх через невідповідність між дієюй наслідками, між метою і засобами досягнення її.
Роль фразеологізмів у тексті; з'ясувати, якою є роль лайливих, просторічних слів у творі - Вкажіть засоби комічного у розділі «В якому Павлуша розповідає, як він подружив з Явою». Без сліз і сміху читати «Тореадори з Васюківки» неможливо! Здається, що я знайомий з цими хлопцями вже кілька років!
Павлуша і Ява («насправді його Іваном звати») — «найкращі друзяки і напарники». Гострий на язик дід Салимон каже про них: «Одно... Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні».
Павлуша і Ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них «слава... гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня».
Використання фразеологізмів, прислів’їв, приказок: «Шукай вітра в полі» , «дружба… так би мовити, кров’ю скроплена», «От понаїдались кавунів! Що називається, од пуза», «Булька з носа вискочила..» «… лопотіли п’ятами» « Я біг поряд з Явою нога в ногу, наче ми були одним механізмом»; Використання лайливої лексики: «Ох, шелегейдики! Ох, щмарогузи! Ох, катові гаспиди!» Прийом перебільшення: «І батьки наші зробили на 428- ме серйозне попередження по тому місцю, про яке …». - Кожна пригода колоритного сільського дитинства двох друзів написана живою, барвистою мовою, яка змушує нас то співчувати хлопцям, то сміятися з них, то задуматися, чи не родимо й ми таких вчинків, як вони.
Висновок: Такі мовні засоби наближають читача до реального життя, до дитячої, підліткової мови,роблять розповідь щирою, емоційною, викликають довіру щодо дійсності того, що відбувається. У трилогії письменник органічно поєднує суцільне художнє полотно, авторську мову і мову персонажів. Розмовна мова, що лягла в основу фразеології і синтаксису твору, тому що «в нас веселий народ, усі люблять жартувати і сміятися».
• Як ви розумієте вислів: «Дружба! Велике це слово – дружба! Може, найбільше з усіх слів людських»? Хто їх сказав у творі? (Павлуша). (Цими словами закінчується розділ). Нема нічого кращого в житті за дружбу
Робота в зошиті.
Складіть асоціативні ланцюжки до слова дружба зі слів однієї частини мови: з іменників, прикметників, дієслів, прислівників.
Приклад.
Іменники: товариство, приязнь, взаєморозуміння,прихильність, відданість, вірність,солідарність, довіра, вдячність, заступництво,симпатія, повага, самопожертва.
Прикметники: непорушна, багаторічна, безкорислива,взаємна, задушевна, нерозривна, міцна, вічна, палка, зворушлива, кревна, сердечна.
Дієслова: міцніти, перерости, дорожити, скріпити, заручитися, здобути, цінувати, відновити,зав’язати, зародитися, заводити, зміцнювати,відчувати, завоювати, дарувати, затьмарювати, заохочувати, звести.
Прислівники: навіки, відверто, щиро, назавжди, відкрито.
- Що у творі є мрією, а що дійсністю, що романтичним, а що реальним? Свою відповідь оформіть у вигляді схеми
С л о в н и ч о к.
Мрія – те, що створене уявою, фантазією людини. Дійсність – те, що насправді існує або існувало.
Романтичне – те, що приваблює, захоплює своєю незвичайністю, таємничістю, казковістю і таке інше.
Буденне – позбавлене радості, яскравості; одноманітне, сіре.
Робота з текстом
Які мрії були у Яви та Павлуші?
VІ.Підсумки уроку.
Коли читаєш твір, то на перший погляд васюківські тореадори Ява Рень і Павлуша Завгородній – звичайнісінькі бешкетники, хулігани, зривники дисципліни. Але якщо придивитися пильніше – то вони схожі на кожного з вас, нас у дитинстві. Герої не поділяються на лише гарних – позитивних та лише поганих – негативних, вони такі, які бувають у житті. Головне у такій неприємній ситуації зрозуміти, яка причина такого вчинку, які були наміри – лихі чи добрі.
- Діти, існує думка, ніби пригодницькиц твір має розважальний характер, а його герої не можуть навчити нас нічого корисного.
- То чи може пригодницький твір навчати чогось корисного?
VІІ. Домашнє завдання.
Низький і середній рівень: заповнити схему «Що у творі є мрією, а що дійсністю, що романтичним, а що реальним». Прочитати розділ «Усе! Кінець! Я дарую велосипед…». Підготуватися до виразного читання цього розділу.
Достатній рівень: Самостійно опрацювати статтю «Комічне. Засоби творення комічного». Дібрати та записати в робочий зошит приклади з тексту до кожного засобу комічного.
Високий рівень: Скласти фразеологічну характеристику – жарт (жартівливу характеристику хлопців). Скласти сенкани до Яви, Павлуші.
