неділю, 24 травня 2020 р.

Правопис частки "не" з різними частинами мови

Частина мовиПишеться разомПишеться окремо
Іменник,
прикметник,
прислівник
якщо слово без не не вживається: ненависть, нероба, недбалий, негайноякщо в реченні є протиставлен­ня, заперечення: не зрада, а вірність; не слабкий, а сильний; не рідко, а густо
якщо до слова з не можна дібрати синонім без не: недруг (ворог), нещирий (фальшивий), небагато (мало)якщо не стосується присудка: Це озеро не глибоке (не є глибо­ке). Узимку тут не холодно (не є холодно).
якщо не входить до префікса недо-: недооцінка, недовченийякщо прикметник з не має при собі пояснювальні слова (займенники чи прислівники): Аж ніяк не потрібні слова. Зовсім не цікава презентація.
Дієслово та
Дієприслів­ник
(форма дієслова)
якщо слово без не не вживається: ненавидіти, нестямившисьу решті випадків: не знати, не купивши
якщо не входить до пре­фікса недо-недочувати, недовиконавши
Зауважте! Написання деяких дієслів з "не" залежить від лек­сичного значення: нездужати (хворіти) — не здужати (не змогти), неславити (ганьбити) — не славити (не прославля­ти), непокоїтися (хвилюватися) — не покоїтися (не бути похованим), недоїдати (жити впроголодь) — не доїдати (залишати частину їжі).Треба розрізняти прислівник немає (нема) від дієслова не маєУ нього немає вибору — Він не має вибору.
Дієприкмет­ник
(форма дієслова)
якщо дієприкметник виступає означенням і не має залежних слів: Червоніли незірвані яблука.якщо є протиставлення: Черво­ніли не зірвані, а опалі яблука.
якщо дієприкметник виступає присудком: Яблука не зірвані.
якщо дієприкметник має залеж­ні слова: Червоніли не зірвані ще яблука.

Ні з різними частинами мови


Правопис "ні" разом
ПравилаПриклади
у заперечних займенниках і прислівникахніхто, ніякий, ніде, нікуди, ніяк
якщо слово без ні не вживаєтьсянікчемний, нічліг

Правопис "ні" окремо
ПравилаПриклади
якщо вживається для заперечення наявності
предмета чи ознаки, а також в стійких
словосполученнях без дієслова-присудка
ні краплини; ні се ні те; ні на макове 
зерно; ні так ні сяк
якщо виступає повторювальним сполучником
із заперечним єднальним значенням
Не люблять кайданів ні слово, ні ідея 
(М.Рильський)
із займенниками та прислівниками,
від яких відокремлюється прийменником
ні в кого, ні при чому, ні в скількох

Рекомендовани список творів із української літератури для учнів 10-х класів на літо

Література 70-90-х років ХІХ ст.:

Панас МИРНИЙ. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»,
Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ. «Мартин Боруля»,
Михайло СТАРИЦЬКИЙ. «Облога Буші»,
Борис ГРІНЧЕНКО. «Каторжна»,
Іван ФРАНКО. «Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені…», «Легенда про вічне життя», «Декадент», «Мойсей», «Сойчине крило».
Українська література 1910-х років:
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ. «Intermezzo», «Тіні забутих предків»,
Ольга КОБИЛЯНСЬКА. «Земля»,
Василь СТЕФАНИК. «Камінний хрест»,
Леся УКРАЇНКА. «Contra spem spero!», «І все-таки до тебе думка лине…», «Хвиля», «Стояла я і слухала весну…», «Уста говорять: “Він навіки згинув!..”», «Лісова пісня»,
Микола ВОРОНИЙ. «Іванові Франкові», «Блакитна Панна», «Інфанта»,
Олександр ОЛЕСЬ. «З журбою радість обнялась…», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в Казку»,
Володимир ВИННИЧЕНКО. «Момент».

Рекомендовани список творів із української літератури для учнів 9-х класів на літо

Родинно-побутові пісні:

«Місяць на небі, зiроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько».
Українські народні балади «Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить».
Давня література:
Перекладна література Біблія (фрагменти). Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина. «Слово о полку Ігоревім».
Українська література доби Ренесансу і доби Бароко:
Григорій СКОВОРОДА. «Бджола та Шершень», «Всякому місту — звичай і права», «De libertate».
Нова українська література:
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. «Енеїда», «Наталка Полтавка»,
Григорій КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. «Маруся».
Література українського романтизму:
Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ. «Пан та Собака»,
Євген ГРЕБІНКА. «Ведмежий суд». «Човен»,
Тарас ШЕВЧЕНКО. «Сон» «Кавказ» «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» («Катерина», «Наймичка», «На панщині пшеницю жала…», «Марія», «У нашім раї на землі…» «На панщині пшеницю жала…». «Наймичка». «Доля», «Росли укупочці, зросли…»
Пантелеймон КУЛІШ. «Чорна рада»,
Марко ВОВЧОК. «Інститутка»,

суботу, 23 травня 2020 р.

Список літератури для 6 класу (на літо)

 6 клас (українська література)

Календарно-обрядові пісні:
«У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні); «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» (купальські); «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» (жниварські) — на вибір. Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Ой весна, весна — днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця», «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать».
Пісні літературного походження:
«Ще не вмерла України…» П. ЧУБИНСЬКОГО і М. ВЕРБИЦЬКОГО,
«Ой, у лузі червона калина похилилася» С. ЧАРНЕЦЬКОГО і Г. ТРУХА,
Микола ВОРОНИЙ. «Євшан-зілля»,
Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думка», «Іван Підкова».
Володимир РУТКІВСЬКИЙ. «Джури козака Швайки».
Я і світ:
Леся УКРАЇНКА. «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська»,
Володимир ВИННИЧЕНКО. «Федько-халамидник»,
Станіслав ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…»,
Ірина ЖИЛЕНКО. «Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»,
Ігор КАЛИНЕЦЬ. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим»
Емма АНДІЄВСЬКА. «Казка про яян», «Говорюща риба»/
Пригоди і романтика:
Всеволод НЕСТАЙКО. «Тореадори з Васюківки»,
Ярослав СТЕЛЬМАХ. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»,
Леся ВОРОНИНА. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9».
Гумористичні твори:
Леонід ГЛІБОВ. «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл»,
Степан РУДАНСЬКИЙ. «Добре торгувалось», «Запорожці у короля»,
Павло ГЛАЗОВИЙ.«Еволюція», «Найважча роль», «Заморські гості», «Похвала».

пʼятницю, 8 травня 2020 р.

Контрольна робота на тему «В. Чемерис "Вітька + Галя або Повість про перше кохання», 8 клас


Контрольна робота на тему «В. Чемерис "Вітька + Галя або Повість про перше кохання», 8 клас

1.      За жанром твір

 А. гумористичне оповідання
 Б. гумористична повість
 В. гумористично-сатирична повість
 Г. гумористична новела

2.      Яке прізвисько було у Федька? 

 А. Котигорошко
 Б. Жучок
 В. Горобець
 Г. Бусол

3.      Ким працювала сестра Котигорошка?

 А. листоношою
 Б. бібліотекарем
 В. учителем
 Г. лікарем

4.      Кому належить репліка "на даному етапі"?

А. міліціонеру Причепі
 Б. дідові Свиридові
 В. Федькові Котигорошку
 Г. Вітьку Горобцю

5. Для кого співав серенаду Вітька?

А. Для баби Хіврі
 Б. Для Галі
 В. Для сусідки
 Г. Для Галиної мати

6.      Хто з героїв любив повторювати "Коли любиш - так женись, а не любиш - відступись"?

 А. Грицько Причепа
 Б. Федько Котигорошко
В. Галя Козачок
Г. дід Свирид

7.      Хто це : "... високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий..."?

А. Петро Білий
 Б. Федько Котигорошко
 В. Юрко Гречаний
 Г. Вітька Горобець

8.      Про кого говориться: "...завжди прилизаний, напахчений одеколоном, ябеда і боязуз..- це?

А. Грицько Причепа
 Б. Вітька Горобець
 В. Петро Білий
 Г. Федько Котигорошко

9.      Звідки походить назва села Великі Чаплі?

А. у село прилітала щорічно чапля
 Б. від імені козака Данила
 В. так село назвав Сагайдачний
 Г. у селі була ферма, на якій розводили чапель

10.  Яку роботу виконував Петро Білий на прохання Галі?

 А. Рубав дрова
 Б. Полов кукурудзу
 В. Наносив води у діжу
 Г. Копав картоплю

11.  Куди Вітька запросив Галю на побачення?

А. у кафе
 Б. на танці
 В. у кіно
 Г. на озеро

12.  Де зробив напис "Вітька +Галя" Федько?

А. на тополі
 Б. на яворі
 В. на дубові
 Г. на кленові

Повторення та узагальнення вивченого. Словосполучення. Будова і види словосполучень, 8 клас


Тема: Повторення та узагальнення вивченого.
Словосполучення. Будова і види словосполучень
Мета:
• навчальна: повторити найважливіші відомості з синтаксису і пунктуації, поглибити знання учнів про словосполучення як синтаксичну одиницю, його будову;
• розвивальна: формувати вміння визначати змістовий і граматичний зв'язок між словами у словосполученні, розрізняти непоширені й поширені словосполучення;
• виховна: виховувати любов до рідної землі, повагу до майстрів поетичного слова рідного краю.
Міжпредметні зв'язки: українська література, зарубіжна література.
Внутрішньопредметні зв'язки: граматика, граматична помилка.
Тип уроку: урок повторення і узагальнення навчального матеріалу.
Хід уроку
І. Орг. момент.
Доброго дня, діти!
ІІ. Оголошення теми, мети, завдання уроку
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

► З’ясувати, у якій із трьох колонок записані словосполучення. Для доведення скористатись табличкою.
За майданчиком
осінній ранок в
весна і літо
Перед дошкою
шкільне подвір’я
фрукти й овочі
Хай живуть
працюю якісно
батьки і діти
Будуть квітнути
щаслива дітвора
день та ніч



IV. Повторення матеріалу

Словосполучення — синтаксична одиниця, що утворюється в результаті поєднання двох або більше повнозначних слів засобом підрядного зв’язку (високий ясен, лист до сестри, приємний їй, розмовляти голосно).
Словосполучення складається найменше з двох слів: головного і залежного. Воно ще називається простим (непоширеним). Головне слово визначає вживання залежного слова у тій чи іншій формі. Якщо від головного слова залежить не одне, а більше слів, то таке словосполучення складне (поширене).

Не є словосполученнями
• підмет і присудок (іде дощ);
• однорідні члени речення (сиділа і слухала);
• фразеологізми (байдики бити);
• поєднання прийменників із іменниками (із пропозицією) чи займенників з прийменниками (до них), дієслова з часткою (таки зробив), складені форми слів (буду навчатись, найбільш здатний);
Такі поєднання називаються сполученням слів!

Головне і залежне слова пов’язані в словосполученні за змістом і граматично. Граматичний зв’язок у ньому виражається за допомогою залежного слова (шкільним дзвоником)- узгодження) або закінчення і прийменника (іде до бібліотеки) – керування). Незмінні слова (прислівники, дієприслівники, неозначена форма дієслова) зв’язуються з головним за змістом (приніс вчасно)- прилягання).




► Визначити, які з наведених поєднань слів не є словосполученнями. За потреби скористатися довідковим матеріалом.
Укласти угоду; архіви й бібліотеки; на арені; творча робота; розуміти й відчувати; вода спадала; буду навчатись; духовний розвиток; протягом року; хліб і сіль; ранок позначався змінами; не більше чотирьох годин; необхідність порятунку; по вулицях і парках; більш досвідчений; рідне слово; деякі із своїх; упродовж століття; звернутися з листом; найменший у сім’ї; троянди й виноград; висловити надію; парко й духмяно; на землі й на небі.

Творче конструювання
► Утворити словосполучення, розкриваючи дужки. За допомогою чого виражається граматичний зв’язок слів у словосполученні?
Сподіватися (успіх); стикатися (труднощі); спіткнутися (поріг); знемагати (спрага); чинити (кривда); ухилятися (робота); докоряти (брат); повідомляти (друг); ризикнути (життя); стосуватися (ми); пишатися (перемога); дошкуляти (він); поквитатися (насмішник); покладатися (хлопці).

Я — коректор (усно)
► Знайти помилки і записати словосполучення правильно.
• Дякувати водія — дякувати водієві
• В одинадцять годин — об одинадцятій годині
• У ліс за грибами — у ліс по гриби
• Вибачити товариша — вибачити товаришеві
• Хворіти грипом — хворіти на грип
• По законах природи — за законами природи
• Приймати участь — брати участь
• По власному бажанню — за власним бажанням
• Підручник по літературі — підручник з літератури.

Творче завдання.
► Скласти висловлювання на тему «Спогади мого дитинства», використовуючи подані словосполучення
Рідний дім, родом із дитинства, батьківська порада, мамина усмішка, життєві дороги, згадувати часто, щира душа.
V. Систематизація  узагальнення вивченого.

VI. Підсумки уроку.

VII. Домашнє завдання. Виконати вправу  (письмово)
1.      Утворити словосполучення, розкриваючи дужки. Указати вид зв’язку (узгодження, керування, прилягання) та види словосполучень за способом вираження головного слова.
Сподіватися (успіх); стикатися (труднощі); спіткнутися (поріг); знемагати (спрага); чинити (кривда); ухилятися (робота); докоряти (брат); повідомляти (друг); ризикнути (життя); стосуватися (ми); пишатися (перемога); дошкуляти (він); поквитатися (насмішник); покладатися (хлопці).  
2.    Виконати тести за посиланням, (уважно перечитавши теоретичний матеріал уроку) https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=237924  
(код доступу 237924, відкривши посилання join.naurok.ua).

пʼятницю, 1 травня 2020 р.

Розбір займенника як частини мови, 6 клас

Розбір займенника як частини мови

Послідовність розбору
1. Частина мови.
2. Початкова форма (називний відмінок однини).
3. Розряд.
4. Рід (якщо є), число (якщо є), відмінок.
5. Синтаксична роль.

Уже заходило сонце, коли Тарас, щулячись  від холоду, підійшов до тої хати. 

Тої- займенник, початкова форма — та, вказівний, ужитий у формі жіночого роду, однини, родового відмінка; у реченні виступає узгодженим означенням.