Тематична контрольна робота з української мови, 5 клас

Тематична контрольна робота

Однорідні члени речення. Звертання. Вставні слова. Складне речення. Пряма мова. Діалог

І варіант

                                                             

ІІ варіант

Зразок твору "Білі ворони" у нашому суспільстві" (на основі оповідання "Дивак"), 5 клас

     Є в нашому  суспільстві  люди, які чимось вирізняються з-поміж інших, їх ще називають білими воронами. Ці люди є неординарними особистостями, які мають стійкість та силу духу протистояти суспільству, бути не такими як усі, мрійниками.

  У творі Григора Тютюника "Дивак" головний герой, хлопчик Олесь, був особливим. Він жив у гармонії з природою, проте відчував неприязнь однолітків, які його не розуміли, ображали. Олесь - це біла ворона.
  Кожен з нас має родзинку, проте в кожного вона своя. До білих ворон не можна ставитись  негідно, адже це звичайні люди, які мають особливе світовідчуття.
  Потрібно жити в гармонії з кожним членом нашого суспільства, підтримувати один одного!


Увага! Кожен пише свій твір, а це лише зразок.

Аналіз персонажів роману П.Куліша "Чорна рада"

                                                              Яким Сомко

Контрольний письмовий твір-роздум на морально-етичну чи суспільну теми публіцистичного стилю, 8 клас

Тема:  Контрольний письмовий твір-роздум на морально-етичну чи суспільну теми публіцистичного стилю, 8 клас

Мета: Удосконалювати вміння учнів продукувати письмовий твір-роздум на морально-етичну тему; розвивати усне і писемне мовлення; сформувати в учнів вміння виділяти в тексті всі компоненти роздуму, розуміти їх призначення в організації висловлювання, а потім свідомо відтворювати їх у власному мовленні.

Учні мають знати:

Роздум — це текст, у якому в логічній послідовності передано думки, міркування як доказ чи пояснення чогось, робляться відповідні висновки.

Змістом розповіді та опису є навколишня дійсність, а роздумом (міркуванням) – зв’язки між предметами чи явищами, які встановлює людина;

Основними ознаками роздуму є: 1) наявність провідної ідеї; 2) наявність тез; 3) достатність аргументації;

Ідея – форма духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв'язків та відношень зовнішнього світу, спрямована на його перетворення. Особливістю ідеї є здатність виявляти найсуттєвіші, всепідпорядковуючі риси і закони об`єктивних процесів і створювати цілісний, взірцевий образ предмета в пізнанні або творчості. З цього погляду ідея споріднена з ідеалом, оскільки спрямована на досягнення вищої істинності й довершеності у відображенні й перетворенні існуючого.

Аргумент – істинне судження, за допомогою якого в процесі логічного доведення встановлюється істинність тези. Основними видами аргументу є: очевидні положення, аксіоми, факти, закони науки, визначення понять і т. ін.

Теза – положення, що коротко й чітко формулює основну ідею чого-небудь або провідне завдання, що стоїть перед кимсь. Положення, висловлене в книжці, доповіді, статті тощо, правдивість якого треба довести. Вихідне положення, що вимагає доведення.

За  змістом роздуми бувають: морально-етичні та суспільні теми (у публіцистичному стилі), а також лінгвістичні теми (у науковому стилі);

Роздумом називається тип мовлення, у якому для доведення чи заперечення чогось використовуються міркування, наводяться приклади, робляться зіставлення і висновки, що приводять до нових суджень;

Роздум буває розгорнутий і стягнений.

Розгорнутий роздум складається з трьох частин: у першій висловлюється основна думка, яку потрібно довести - тези. У другій наводиться доказ (або кілька доказів) на підтвердження тези. У третій міститься висновок.

Стягнений роздум складається з двох частин: тези та доказу. Теза та доказ, як правило, поєднуються словами: тому що, через те, що.

Висновок може поєднуватися словами: отже, таким чином;

Учні мають уміти:

– аналізувати тему роздуму;

– формулювати тезу роздуму, підпорядковуючи тезу темі висловлювання;

– добирали переконливі докази;

– робити обґрунтовані висновки;

– будували роздуми композиційно закінченими й логічно стрункими;

– дбати про мовну виразність.

Завдання 1.

Прочитайте текст і проаналізуйте його.

Учітеся, брати мої.

Незаперечна істина: не знаючи рідної мови, не можна вважати себе повноцінною часткою свого народу. Бо ж вона, літературна мова для кожного з нас як повітря, цілюще джерело, з якого черпаємо духовну наснагу.

А погляньмо навколо себе, прислухаймося до своїх земляків-українців, як вони іноді розмовляють між собою. Тут почуємо суцільний так званий суржик, або, у кращому разі, кальку з російської на зразок: «такоє й скажеш», «увечерє я провєдала сусідку Марію Пєтровну», «вчора приобрела очень інтєрєсною кнігу на русском язику», «хочу висказатися» замість «хочу висловитися», «моє відношення до цього таке» замість «моє ставлення до цього таке», «на цій неділі» замість «на цьому тижні». Як правило, вживаємо «дійсно» замість «справді», «між тим» замість «тим часом», «кидається в очі» замість «впадає в око (очі) », «не мішайте мені» замість «не заважайте мені» тощо.

Виникає запитання: як же всього цього позбутися? Як кожному українцеві прилучитися до багатющої скарбниці рідної літературної мови? Скажу відверто: для цього насамперед потрібне щире бажання досягти цього. І якщо воно в людини з’явиться, то можна сподіватися на безперечний успіх (Максим Чепурний. «Учітеся, брати мої... ». 170 слів).

Очікувана відповідь– (Цей текст є роздумом, у ньому висловлено думки автора про певне явище в суспільстві, а саме – про низький рівень мовленнєвої культури українців у побутовому спілкуванні. Автор дає відповідь на запитання, чому потрібно вивчати літературну мову, уважно ставитися до свого мовлення, як підвищити рівень мовленнєвої культури. Заголовок відображає основну думку (висновок). Вибудовуючи роздум, автор іде шляхом індукції – спершу розглядаються і аналізуються факти, а потім робиться умовивід, оформляється основна думка.

Поданий текст належить до публіцистичного стилю мовлення, призначенням якого є висвітлення певних подій, суспільно-політичних процесів у житті народу (рівень мовленнєвої культури все же є низьким), активний вплив на громадян, читачів, спонукання до діяльності (вивчати мову, прагнути залучитись до її багатющої скарбниці), пропаганда певних думок, дій (про важливість рідної мови для кожної людини). Розкриваючи значення рідної мови для кожного носія української спільноти, підкреслюючи багатство української літературної мови, автор (журналіст) привертає увагу до проблеми низького рівня мовленнєвої культури деяких українців. Питання досить актуальне, злободенне.)

Завдання 2.

Напишіть Контрольний твір-роздум на морально-етичну тему:

«Право називатися людиною»

Синоніміка простих речень з відокремленими членами і складних речень, 8 клас

Синоніміка простих речень з відокремленими членами

і складних речень, 8 клас

Мета: повторити відомості про відокремлені обставини, означення, виражені дієприслівниковими та дієприкметниковими зворотами, та складні речення з; пригадати способи синонімічної заміни дієприслівникових та дієприкметникових зворотів і складних речень; удосконалювати пунктуаційні навички розстановки розділових знаків при відокремлених другорядних членах речення та між частинами складного речення; розвивати усне й письмове мовлення, мислення, аналітичні здібності, уміння обґрунтовувати думки, поширювати й уточнювати словниковий запас учнів; виховувати любов до українських традицій і  рідної мови,  усвідомлення її багатства, повагу до національної культури.

Тип уроку:  урок закріплення набутих знань.

Хід уроку

I. Організаційний момент. Перевірка присутніх.

II. Повідомлення теми уроку.

III. Актуалізація опорних знань
Бесіда.

— Які члени речення називаються відокремленими? Яка їх роль у реченні?

-         Які члени речення можуть бути відокремленими?

-         Чим може ускладнюватись просте речення?

-         Які речення називають складними?

-         Які сполучники поєднують прості речення у складне?

IV. Вивчення нового матеріалу
1. Трансформація речень

Записати речення, переробити їх на складні.

Усім смакувала паска, спечена мамою. (Усім смакувала паска, яку спекла мама).

Повернувшись із церкви на Великдень, сім`я снідала освяченими пасками та крашанками. (Сім’я снідала освяченими пасками та крашанками, коли повернулась із церкви на Великдень).

2. Слово вчителя. З метою точності відтворення думки в українській мові часто вживають дієприкметникові та дієпри­слівникові звороти.

Рекомендації щодо їх вживання такі:

• Дієприкметникові звороти замінюють додаткові підрядні ре­чення і дозволяють уникнути надмірного повторення сполуч­ного слова «який».
• У діловому, науковому стилях краще вживати прості речення з дієприкметниковим зворотом, у розмовному мовленні — складнопідрядні з підрядними означальними, оскільки в під­рядних означальних більш виразно підкреслюється дія, у діє­прикметникових зворотах — ознака.
• Дієприслівникові звороти коротші і динамічніші, ніж анало­гічні їм значеннєві форми обставинних підрядних речень.

Дієприслівниковим зворотом не можна висловити значення часу, причини, умови. Тому якщо треба зберегти смисловий відтінок одного з цих типів підрядних речень, його не слід замінювати дієприслівниковим зворотом.

• Не рекомендується розпочинати речення або абзац дієприслів­никовими зворотами, бо це збільшує його обсяг і надає сухого, трафаретного, канцелярського звучання усьому тексту.
• Оскільки смислова близькість дієприслівникових зворотів до підрядних речень менша, ніж у прикметникових зворотів, під час заміни — якщо є можливість вибору — про це слід пам’ятати.
• Паралельне вживання синонімічних структур сприяє уник­ненню одноманітності мовлення, урізноманітнює його.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Творче конструювання.

Складіть і запишіть два речення, одне з яких буде простим, ускладненим дієприслівниковим зворотом, а друге — складним.

Червоні писанки використовували як символ кохання, даруючи їх своїм половинкам.

Коли розписували писанки, використовували розтоплений віск.

    Розв‘язування лінгвістичних задач.

Виконайте запропоновані завдання. Відповіді обґрунтуйте.

1. Граматично правильно продовжте речення, що починається діє-
прислівниковим зворотом:

Дивна річ, не знаючи астрономії, …

А Було представлено писанку як маленьку модель Землі та Всесвіту.

Б У давні часи існували уявлення про писанку як про маленьку модель Землі та Всесвіту.

В Писанка являла собою маленьку модель Землі та Всесвіту.

Г Наші пращури представляли в писанці маленьку модель Землі та Всесвіту.

2. Граматично правильно продовжте речення, що починається діє
прислівниковим зворотом:

Чаруючи око своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією та колоритом, …

А Було передано нащадкам прадавні символи світорозуміння й природи.

Б В орнаментах писанок донесено сучасникові прадавні символи світорозуміння й природи.

В Орнамент писанок несе прадавні символи світорозуміння й природи.

Г Майстри передали в писанках прадавні символи світорозуміння й природи.

3. Граматично правильно продовжте речення, що починається діє
прислівниковим зворотом:

Сягаючи в далеке минуле, …

А У писанках було поєднано язичницький звичай зустрічі весни та християнську ідею воскресіння й спасіння душі від мороку.

Б Історія писанок поєднала в собі язичницький звичай зустрічі весни та християнську ідею воскресіння й спасіння душі від мороку.

В У сучасних писанках поєднуються язичницький звичай зустрічі весни та християнська ідея воскресіння й спасіння душі від мороку.

Г Майстри поєднали в орнаментах писанок язичницький звичай зустрічі весни та християнську ідею воскресіння й спасіння душі від мороку.

Вправа 1 (письмово)

   Прочитайте текст; замініть виділені речення з дієприслівниковими  та дієприкметниковими зворотами на складні. Запишіть.

Мудрі люди кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки».

Починають писанкарювати на свято Стрітення (15 лютого). За традицією, писанки пишуть дівчата й жінки. Дівчата пишуть писанки, прикликаючи щасливу долю. Бездітні жінки — мріючи народити дитинку. Їм радять три роки підряд писати по дванадцять писанок і роздавати дітям. Господині — дбаючи про злагоду її достаток у хаті.

Зустрічаючись на Великдень, люди вітаються один з одним словами: «Христос воскрес!». У відповідь чується радісне: «Воістину Воскрес!». За давньою традицією після цього люди тричі готуються Й вручають один одному писанки. Освячені в їжу не вживають, вважаючи оберегами. їх тримають в оселі на почесному місці протягом Багатьох років.

Довго побутують в народі обряди та звичаї, пов`язані із писанками. Наприклад, дівчата вмивалися водою, опустивши перед цим у неї крашанку чи писанку, щоб бути гарними. Писанки використовували як символ кохання, даруючи їх юнці. У народній медицині ними «викачували» хвороби. Свячені писанки закопували в землю (на високий врожай), клали в домовину, у ясла для худоби, лушпиння з писанки Кидали «на щастя» на дах оселі.

Вправа 2 (письмово)

 Прочитайте текст; замініть виділені речення з дієприслівниковими  та дієприкметниковими зворотами на складні. Запишіть.

Писанки в Україні традиційно виготовляли напередодні Великодніх свят. Беручись до цієї дії, наші пращури завжди молились.

Писанка — це не предмет повсякденного побуту, а твір мистецтва. Процес її виготовлення досить непростий, тож людина не зможе розписувати яйця, якщо не матиме особливого терпіння й бажання. Використовуючи природні барвники під час фарбування крашанок, наші пращури підкреслювали тісний зв’язок з природою. Аби зберегти нефарбовані частини, які потім заповнювали іншими кольорами. Віск наносили за допомогою спеціального пристрою — писала, або писачка. Частіше майстринями-писанкарками були дівчата або жінки. вони  Писанки, намальовані з душею, дарували коханим, близьким людям та бажаним гостям.

Зробити синтаксичний розбір  речення.

Великодній світанок, виграючи на сонці переливами крашанок, зачаровує кожного.

Речення розповідне, окличне, просте, двоскладне, поширене, повне,  ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

VI. Підсумок уроку.
VII. Оцінювання учнів.

VIIІ. Домашнє завдання.

Виконати вправу 2. Запишіть у зошит текст, замінюючи виділені речення з дієприслівниковими  та дієприкметниковими зворотами на складні.  Зробіть  синтаксичний розбір цих речень.

Тематична контрольна робота "Творчість В.Дрозда та Ю.Винничука", 8 клас

Контрольна робота

Творчість В. Дрозда, Ю. Винничука, 8 клас

Початковий і середній рівні (по 1 б.)

1. Люботинському князеві з повісті-казки Ю. Винничука потрібен був дракон, щоб

А знайти собі зятя

Б прославитися в битві з ним

В настрахати ворогів

Г залучити туристів

2. Дракон Грицько з повісті-казки Ю. Винничука нагадував князівні при першій зустрічі

А квіточку

Б сонечко

В бджілку

Г метелика

3. Найбільше кінь Шептало не любив

А їздити на базар, крутити колесо

Б ходити з усіма кіньми на водопій

В возити важкі вантажі — дрова, цеглу

Г битися, штовхатися біля кормушки

4. Дракон із повісті-казки Ю. Винничука, який з’явився біля Люботина, не влаштовував князя, тому що був

А одноголовим і маленьким

Б надто страшним і сильним

В добрим, освіченим

Г іншої віри

5. Учителем дракона Грицька із повісті-казки Ю. Винничука був

А сам князь

Б пустельник

В князівна Настасія

Г таємний радник князя Антось

6. Кінь Шептало з оповідання В. Дрозда пишався

А своєю силою, красою, незвичайністю

Б тим, що він був чемпіоном з бігу

В своїми предками — цирковими кіньми

Г тим, що його любив конюх і підгодовував смачненьким

Достатній рівень (по 1,5 б.)

7. Продовжте речення.

Прикладом знеособлення людини є герой твору... Чому? Поясніть свою думку.

8. Продовжте речення.

Проблеми людини в суспільстві, свободи й неволі, особистості й натовпу розглядаються у творі... Як саме ? Поясніть.

Високий рівень

9. Творче завдання (3б.)

 Напишіть невеликий твір (7-9 речень) «Актуальність твору Ю. Винничука “Місце для дракона” для сьогодення».

Діалог. Розділові знаки при діалозі, 5 клас

Тема: Діалог. Розділові знаки при діалозі.

Мета:  поглибити знань про діалог і розділові знаки при діалозі; формувати вміння правильно конструювати і грамотно записувати діалог; сприяти розвитку мовотворчості учнів, логічного мислення, зв’язного мовлення; підвищувати культуру усної і писемної мови; впливати на виховання взаємної поваги, толерантного ставлення до думки співрозмовника; любові до батьківщини.
Тип уроку: комбінований. 
Обладнання:  підручник, таблиця, опорні схеми.

Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис (текст), пунктуація, лексикологія, орфографія

Міжпредметні зв’язки: література, етика

                                                      Хід уроку 
 І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

III.   Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

1.         «Бліц-опитування».

-            Що таке пряма мова?   
       - На що вказують слова автора?

-            Яка мова непряма?          
      -  На що вказує звертання?

-            З якою інтонацією вимовляється пряма мова?

-            З якою інтонацією вимовляються слова автора?

-            Які слова можуть вказувати на слова автора?

2.         Виконання вправи  491 на закріплення, стор. 181.

3.        Питання до учнів («Мікрофон»):

Спілкування – це мистецтво і наука.

«Заговори, щоб я тебе побачив»

Сократ

Поясніть, як можна «побачити» людину за її розмовою?

Чи вважаєте ви, що треба вчитися спілкуванню? Чи це уміння приходить само?

Чи вважаєте ви себе цікавим співбесідником?

Чи завжди вам є що розповісти своєму хорошому знайомому?

Назвіть свій арсенал добрих слів.

   IV. Оголошення теми і мети уроку.

-            Сьогодні ми поговоримо про те, як бути приємним  та цікавим  співрозмовником, дізнаємося, як удосконалювати власне мовлення.
             До смаку усім сніданок

З привітанням «Добрий ранок!».

Щиро скажеш ти «Привіт!» -

усміхнеться цілий світ.

Слово «дякую», мій друже,

свідчить, що ти ґречний дуже.

«Вибачте» - магічне слово,-

скрасить ввічливу розмову.

Якщо дружиш ти з «будь ласка»,

То життя неначе казка.

«На добраніч!»  у розмові

сни дарує кольорові.

Між людьми завжди в пошані

ті, хто ґречні  і слухняні.

-            Які слова ввічливості ви почули? - Чому вчить цей вірш?

-            Які правила ввічливих співрозмовників можемо назвати?

1.         Мотивація навчальної діяльності.

-            Чи хотіли б ви бути цікавими співрозмовниками?

-            Що для цього треба вивчити?

-            Отже, на уроці треба уважно і наполегливо працювати, щоб досягти мети.

2.         Пояснення нового матеріалу.

 Словникова робота (записати визначення в зошити)

          Діалог – передає розмову двох або кількох осіб.

Монолог – висловлювання однієї особи.

Полілог  - це дискусія, бесіда трьох і більше учасників.

Репліка – слова кожного зі співрозмовників. Кожну репліку записуємо з нового рядка, перед реплікою ставимо тире.  Якщо перед реплікою стоять слова автора, після них ставимо двокрапку.

Міміка  - рухи м’язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан людини

Жести – рухи людського тіла чи рук, що супроводжують мовлення або замінюють його.

Інтонація – зміна основного тону, на початку кожної репліки інтонація підвищується. Слова автора вимовляємо з пониженою інтонацією, дещо прискорено.

Таблиця «Розділові знаки при діалозі»

1)   Спостереження над мовним матеріалом: (вірш-діалог).

-          Чом, татусю, усюди барвисті листки?

-          Це їх осінь скупала у райдужнім морі.

-          А чого так задумався берег ріки?

-          Це він, мабуть, пригадує пісню в мінорі.

-          Звідкіля пелена на ранкових лугах?

-          То зима вже фату приміряє до шлюбу.

-          Хто це пухом засипав подвір’я і дах?

-          То збирає мороз білі клапті на шубу… (Олег Герман)

Завдання:

1)      Прочитати вірш-діалог, дотримуючись інтонації.

2)      З’ясуйте, хто бере участь у діалозі.

3)      Що таке діалог?

4)      Переглянути текст, чи правильно поставлені розділові знаки? Прокоментувати.

5)      Нам відомо, що діалог відбувається за певної ситуації. Яку ситуацію ви можете собі уявити, прочитавши цей діалог?

6)     

Ситуація спілкування

Де?

З ким?

Навіщо?

Звернімо увагу на екран, і прочитаймо, що треба взяти до уваги перед тим, як вступити в спілкування:

7)        А хто може пригадати ще дуже важливу умову для створення діалогу? (це правила ведення діалогу).

8)      У формі інтерактивної вправи «Мозковий штурм» з’ясовуємо основні правила ведення діалогу:

·           Бути завжди ввічливими, привітними, доброзичливими у спілкуванні.

·           Не перебивати співрозмовника.

·           Говорити чітко, конкретно, правильно.

·           Слухати зацікавлено. * Не завдавати людям прикрощів словом.

·           Чемно пояснити причину прохання чи відмови. * Стежити за культурою мовлення.

     V. Закріплення вивченого матеріалу

      1. Виконання вправи 497  (усно)

2. Інтерактивна вправа « Трипелюсткова квітка».

        Умови: учням пропонується квітка з п’ятьма пелюстками (картки), на яких уміщено завдання для кожної групи.

                                 Завдання :
    1. Запишіть слова привітання, прощання, подяки.

2.Пригадайте і запишіть правила спілкування.

3.Утворіть форму звертання від слів кінь, річка, Ольга, Юрій, Марина, вчитель, чоловік, подруга, сестра, брат.

3.      Мовленнєвий практикум.

 Завдання: назвіть різні види реплік, за допомогою яких ви зможете висловити:

a.             Щиру вдячність (дякую, щиро вдячна, будь ласка…).

b.             Радість при зустрічі (радий тебе бачити, як добре, що ми зустрілися…)

c.              Заперечення, або незгоду, дотримуючись мовного етикету (вибачте, але ви не маєте рації, я думаю по іншому, вибачте, в цьому ви помиляєтесь, перепрошую, прошу вибачити…).

4.      Складіть і допишіть пропущені репліки.  

                         Велика любов  

-            Бабусенько, ти у мене найкраща!

-             …….(І чому ж так?)

-            Ти такі смачненькі пиріжки печеш!

-            ……..(Оце й усе?)

-            Ти й картопельку садиш, і їстоньки вариш, і порядок наводиш. Ти у мене молодець.

-            ………..(От дякую, Назарчику, якщо ти все це бачиш. Візьми за це вареничків з вишнями.)

-            Дякую, бабусю! Я тебе так сильно люблю, як вареники з вишень.

-            ……….(О, то велика любов!)

VI. Створення асоціативного грона.

VII.  Оцінювання навчальних досягнень учнів. Рефлексія.

-            Я зрозумів ..

-            Я думаю, що …

-            Особливо мене вразило…

-         Мені сподобалось…
VIII.   Домашнє завдання.  Записати визначення в зошит. Вивчити правила. Виконати вправи 496 (ІІ) письмово, 498 (скласти діалог-розпитування на 6 - 8 реплік).