Блог вчителя української мови та літератури Канарян С.В.: 2020

Мета: формувати в учнів вміння осмислювати тему, визначати межі теми та головну думку майбутнього тексту, добирати й систематизовувати матеріал для твору (виділяючи головне і менш важливе), складати план майбутнього висловлювання, заздалегідь вибирати найбільш доречний для розкриття теми основний тип мовлення та стиль висловлювання, реалізовувати задум на чернетці, добираючи адекватні змісту виражальні засоби мови; удосконалювати чорновий варіант твору; розвивати культуру писемного мовлення школярів, розвивати спостережливість, увагу до влучного і точного слова; сприяти збагаченню словника учнів та удосконаленню граматичного ладу їхнього мовлення.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до твору.

Прочитати (прослухати) уривки. Дати відповіді на запитання:

· Як автор (або персонаж твору) ставиться до описаного приміщення?

· З чого зрозуміле його ставлення?

· Назвати використані в уривку оцінні слова та художні засоби (порівняння, епітети, уособлення). Що зумовило їх добір?

Яка ж простота на перший погляд! Кімната невелика, з двома вікнами. Великий дерев’яний стіл, а побіч нього дерев’яне крісло, оббите чорним сап’яном. Під стіною просте ліжко, вузьке, вкрите ведмежою шкурою. На стіні – одна ікона, а під нею – княжа шабля. В куті – боката присадкувата кахлева піч з комином, у якому горів безустанку вогонь, бо в мурах було холодно й сиро. Крім княжого крісла, не було нічого іншого, бо тим гостям, яких князь тут приймав, не вільно було в присутності князя сідати.

З тієї княжої кімнати, яка була заразом його спальнею, вели двері до дальших кімнат, краще прибраних.

За А. Чайковським.

Вони увійшли в хату. Покої були дуже старі: в них тхнуло трухлятиною. Син побачив, що в покоях нічого не змінилось од часу його дитячих літ. Світлиця з обдертими сволоками, з потьмянілими образами була така сама, як і кілька десятків років тому. В кімнаті стояла та сама зелена велика скриня, скляна шафа. Була та сама довга груба лежанка, те саме старезне ліжко. Оглядівши хату й сіни, син швидше вийшов у садок.

За І. Нечуєм-Левицьким.

Попід стінами й по кутках кабінету Василя Андрійовича Жуковського стояли античні статуї. На стінах висіли чудові картини італійських майстрів. На столі височіли бюсти царя та його дружини. Впадали в око шафи з книжками, а ще – велетенське бюро горіхового дерева, турецький диван та м’які затишні крісла.

Сам господар був теж м’який, кругловидий. Враження м’якості й домашності підкреслював кабінет. Усе тут нагадувало, що гості – люди свої, тут кожному дозволено матися вільно, поводитися відповідно до своєї вдачі та нахилів.

За Ю. Мушкетиком.

Сплять у кімнаті речі. Що сниться дубовій плечистій шафі? Можливо, те, як була вона колись деревом, і в її тілі й досі звучить шерех тугого листя, живе пам’ять про одуда, що дудів у її гіллі, живе пам’ять про старий ліс, де тхне мурашниками й опалим хмизом… На етажерці стримлять стосики книг – як почуваються капітан Немо і Дерсу Узала, чи вгамувались хоч на хвилю компрачикоси, алхіміки, Пісаро, мушкетери?.. Сплетений із лози стілець ледь-ледь жовтіє, ніби місячний промінь присів на ньому спочити.

За Є. Гуцалом.

Колективне складання плану твору-опису приміщення.

Орієнтовний план твору

1. Призначення приміщення.

2. Його розмір, форма, освітлення.

3. У яких кольорах оздоблено інтер’єр.

4. Наявні в приміщенні меблі та речі. (Де їх розташовано і які вони).

5. Моє враження від приміщення.

Колективний добір матеріалу до твору: назв предметів, які є у вибраному для опису приміщенні (їдальні, читальному залі бібліотеки, вестибюлі, шкільній майстерні тощо), та означень, які характеризують ці предмети за розміром, формою, матеріалом, кольором тощо (записи робляться у чернетках).

ІІІ. Складання усного твору-опису котрогось із шкільних приміщень (за планом, з використанням дібраного матеріалу).

ІV. Самостійна письмова робота учнів на чернетках.

V. Домашнє завдання.

Закінчивши та відредагувавши чорновий варіант твору-опису приміщення, переписати твір до зошита.

Складне речення, його ознаки

Тема: Складне речення, його ознаки. Складні речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком, 9 клас

Мета: поглибити знання учнів про складне речення, його ознаки, будову, інтонацію; навчити знаходити в текстах складні речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком; розвивати творчі вміння щодо моделювання складних речень, реконструювання простих речень у складні; виховувати любов до рідної землі, її природних багатств, краси.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку

І. Орг. момент.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

· Яке речення називається складним?

· Що таке граматична основа речення?

· Чи може граматична основа складатися з одного головного члена речення?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пояснення вчителем нового матеріалу за допомогою електронної Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.

Просте речення: 1 граматична основа.

Складне речення: 2 і більше граматичних основ; сполучникове (частини речення з'єднано за допомогою сполучників (сполучних слів) та інтонації), безсполучникове (частини речення з'єднано без допомоги сполучників, лише інтонацією).

СПОЛУЧНИКИ:

СУРЯДНОСТІ

і, й, та, ні…ні, не тільки…а й, а, але, проте, зате, однак, або, чи, то…то, хоч…хоч

ПІДРЯДНОСТІ

що, щоб, бо, тому що, як, якщо, якби, аби, коли, для того щоб, так що, мов, ніби, хоч, дарма що.

Складне речення: сполучникове (складносурядне [ ], і [ ]., складнопідрядне [ ], ( ).), безсполучникове [ ], [ ].

Складносурядне. Приклад. Ніч темніє, і ясніють зорі.

Складнопідрядне. Приклад. Ми ніколи не бачили, як хвилюється море.

ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ЯК ЧАСТИНА СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

Плаче хмаринка мала, що більше не буде тепла.

Небо захмарено, осінню віє.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

1. Був кінець липня, стояла нестерпна спека.

2. Бережи час: його й за гроші не купиш.

3. Уже поснули старші – і дітей заколихав піснями соловей.

№ групи	Правило	Приклад	Питання
1.	1. Складне речення має дві і більше граматичні основи.	Над Дніпром широким, вільним, Де степи й луги цвіли, Наші пращури-слов’яни Оселились і жили. О.Олесь «Повість минулих літ» відкриває нам дорогу в далеке минуле рідного краю.	Чим складне речення відрізняється від простого?
2.	2. Складне речення, частини якого з’єднані за допомогою сполучника, називаються сполучниковими. Складне речення, між частинами якого немає сполучника, називається безсполучниковим. Його принципова схема: [ ], [ ].	З побудовою Софійського собору площа перед ним стала громад-ським центром міста, де відбувалися віча, торги і ярмарки. Сонце сходить над Києвом древнім, починається ранок новий.	Чим відрізняються складні сполучникові та безсполучникові речення?
3.	3. Частини складного речення, об’єднані сурядним зв’язком (вони рівноправні – не можна поставити питання від однієї частини речення до іншої), утворюють складносурядне речення. Його принципова схема: [ ], і [ ].	Встає Хрещатик в сонячнім пожарі, І дім звели висотний на горі, І падають в долоні тротуарів Каштани на потіху дітворі. П.Панченко	Яка особливість складносурядного речення?
4.	4. Частини складного речення, об’єднані підрядним зв’язком (вони нерівноправні – можна поставити питання від однієї частини речення до іншої), утворюють складнопідрядне речення. Його принципова схема: [ ], ( ).	Князь Ярослав Мудрий збудував Софійський собор на честь перемоги над печенігами на тому місці, де була битва.	Яка особливість складнопідрядного речення?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота в парах. Дослідження-характеристика

Ø Поміркуйте, чому перше речення вважаємо складносурядним, друге – складнопідрядним, а третє – безсполучниковим.

1. Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л. Костенко). 2. Мене ліси здоров’ям напували, коли бродив у їхній гущині (В. Симоненко). 3. Заплакане вікно повіки розтулило, намокли у дерев пошарпані вітрила (Г. Дудка).

2. Два – чотири – всі разом. Лінгвістичне дослідження

Ø З’ясуйте, скільки граматичних основ є в кожному реченні.

1.Синій вечір тихо бродить, квіти колихає і навшпиньки в хату входить, вікна затуляє (Г. Дудка). 2. І серцю серце сповідалось, й душа всміхалася душі, і зорі на воді гойдались, і млів туман у спориші, і злотом соняхи сіяли (Д. Іванов). 3. За лозами темні ліси, а над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив (О. Довженко).

3. Пошуково-вибіркова кодова робота

Ø Прочитайте текст (картки). Випишіть до відповідної колонки номери речень, тобто коди.

Складносурядні речення	Складнопідрядні речення	Складні безсполучникові речення

Осінь

1. Стояла перша осіння доба із сухими короткуватими днями. 2. Сонце вже не котиться горою, як улітку, не стоїть над самою головою, не палить палом, а береться низом, понад горою, привітно світить і пригріває після довгої холодної ночі та ущипливого рожевого ранку.

3. Пройшли жнива, скінчилася возовиця. 4. Хіба де в степу, далеко від людської оселі, ще бовваніють недоважені копи, а то всюди тільки чорніє нив’я поораною ріллею та жовтіють лани збитою стернею.

5. Пусто серед степу, сумно й серед лісу. 6. Вітри-суховії обголили його рясні віти, а ранні заморозки пожовтили та почервонили лист. 7. Життя втікало зі степів і лісів, ховалося по людських оселях, по теплих краях.

8. По селах від білого світу й до самої темної ночі гупали неугавно ціпи, доводячи до розуму те добро, яким за літо наділила земля-мати. 9. За годинки поспішали люди з роботою, щоб було що й самому їсти, й вивезти зайве на продаж. 10. По городах була теж немала клопотнеча: мазалися, білилися та прибиралися, готуючись уже до зими.

За Панасом Мирним

4. Творче реконструювання

Ø З поданих простих речень побудуйте складносурядне, складнопідрядне та безсполучникове складне речення (вправа 83 стор. 50).

Ø Перебудуйте усно складні речення на прості з дієприкметниковим або дієприслівниковим зворотом.

1. Коли метелик рухає крилами, то утворює звук дуже низького тону. 2. Якщо зловживатимеш комп’ютерними іграми, то не матимеш часу для спорту й прогулянок на свіжому повітрі. 3. Унікальну історію має місто Львів, яке в середині ХІІІ ст. заснував король Данило Галицький. 4. Я дуже люблю кататися на роликах, які мені подарували на день народження.

VІ. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Так/ні

Складне речення завжди складається тільки з двох частин.
Частинами складного речення можуть бути тільки двоскладні речення.
Частини складносурядного речення рівноправні між собою.
Між частинами складного речення завжди ставляться тільки коми.
У складнопідрядному реченні від однієї частини до другої можна поставити питання.

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Вивчити правила

2. Виконати вправу

3. Скласти висловлювання на тему «Краса рідного краю», використовуючи різні види складних речень.

Просторічні слова

Мета: поглибити знання про групи слів за сферою вживання; виробити навички знаходити слова певних груп у текстах; навчити правильно і доречно використовувати у мовленні стилістично забарвлені слова; розвивати культуру мовлення

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

4. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

Слово вчителя

Просторічні слова: Жаргонізми: дембель, карасі.

Сленг: чьотко, фота, фенька, деньрик.

Вульгаризми: бабки-гроші, попертися-піти.

Росіянізми: слідуючий, столова, канєшно.

Просторічними називаються спотворені слова, які засвідчують низький рівень мовленнєвої культури — фактичний або ж умовний, тобто уживаний зі спеціальною метою — створення комічного враження, інтимізації процесу спілкування, створення колориту розмовної невимушеності і т. п.

Від усіх інших шарів усного нелітературного мовлення (діалектизми, жаргонізми, професіоналізми, арготизми) просторічні слова відрізняються тим, що їх уживаність не обмежена ні певною територією, ні формами спілкування, прийнятими в певних соціальних чи професійних групах людей. Емоційний же ефект від уведення таких слів до літературно нормованих текстів пов'язаний переважно з тим різким контрастом, який вони створюють, відступаючи від норми. В художній літературі просторічні форми використовуються здебільшого для мовленнєвої характеристики дійових осіб, а також для створення колориту невимушеності, живої розмовності, дуже часто з метою комічного увиразнення мовлення. Наприклад: „— Сховай собі Бога в кишеню! — зареготавши, гукнув він (начальник міліції). — Покажи документи! Де твоя посвідка?” (В. Підмогильний).

До особливих різновидів просторічних форм належать так звані сленг та вульгаризми.

Термін „сленг” використовується у двох значеннях. У першому — ним позначають жаргонізми переважно англомовного походження. В другому — такі жаргонні слова та вирази, які перестали бути належністю лише окремих соціальних груп і перейшли до загальновживаних шарів просторічної лексики. З цієї причини слова сленгового утворення можна назвати інтержаргонізмами, „наприклад, „ажур" у мовленні бухгалтерів означає „на сьогодні", поза бухгалтерським середовищем — „усе гаразд"; „пасувати" в жаргоні картярів має значення „відмовлятися від гри до наступної роздачі карт", у ширшому вжитку — „ухилятися від виконання своїх обов'язків"”.

Найбільш згрубілі та лайливі форми просторічних слів та зворотів називаються вульгаризмами (від лат. vulgaris — звичайний, простий), наприклад: пика, харя і т. д. Ось якою добірною лайкою (лише в перших чотирьох рядках — 13 лайливих слів) заклинає Дідона Енея в поемі І. Котляревського „Енеїда”:

„Поганий, мерзький, скверний, бридкий,

Пошуково-вибіркова робота

Знайдіть у наведених реченнях вульгаризми. Поясніть їх навантаження в авторському тексті.

1. Оце тобі, сучий сину, за тії уразки, що ти їздив поміж миром без всякой опаски (М. Костомаров). 2. Чи чуєш ти, мурмило, не будь уїдливий і впертий, як оса… 3. Бач, шкапо, чого ти наробила! 4. Він вилупив баньки з лоба, і все затрусилось (Т. Шевченко).

Виконання вправ із підручника.

5.Підсумок уроку

6. Домашнє завдання

неділю, 14 червня 2020 р.

Урок української літератури в сучасній школі

Традиційно освіта розглядається як засвоєння учнями певних знань, умінь, навичок, зумовлених програмами з того чи іншого навчального предмету. Сучасний світ складний, тож дитині вже не достатньо знань, що вона має. Дитину необхідно навчити використовувати ці знання. Тому тільки у взаємодії знань та вмінь, сучасна дитина не тільки знайде своє місце у цьому світі, а ще зможе творити долю власної держави. Для цього учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:

• гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;

• самостійно та критично мислити;

• уміти бачити проблему, знаходити шляхи раціонального її вирішення;

• усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності;

• бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

• грамотно працювати з інформацією (вміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зіставляння, давати аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем);

• бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, легко запобігати та вміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

• вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня.

Такими якостями учень може оволодіти тільки завдяки вчителеві, який виступає в ролі компетентного консультанта і помічника. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку.

Головними завданнями вчителя є:

• виховання стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української літератури;

• формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через літературу до культурних надбань українського народу й людства загалом;

• поглиблення інтересу до читання, зміцнення потреби читати;

• розвиток умінь працювати з різними видами інформації, зокрема й електронними, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти та відомості).

Впровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій дозволить вирішити основне завдання сучасної освіти – навчити дітей вчитися за формулою «шукаю знання – розумію – запам’ятовую – засвоюю – застосовую – стаю компетентним конкурентоспроможним випускником».

Формування конкурентноспроможної особистості можливе шляхом впровадження в навчальний процес сучасних інноваційних технологій

Готуючись до уроків української мови та літератури, вчитель має проаналізувати, які інноваційні технології або окремі методи і прийоми можна використати для формування ключових компетентностей. Доцільно зазначити ці структурні компоненти в плані уроку.

Найбільш ефективною формою навчання вважаю поєднання сучасних інноваційних методів і прийомів з традиційними засобами.

Для визначення, які ж прийоми використати на уроці, враховую вікові, психологічні особливості учнів. Обираючи, враховую такі складові:

- кількість учнів в класі;

- рівень сформованості та успішності дітей;

- зміст навчального матеріалу;

- предметну і ключову компетентність.

Треба зазначити, що на різних етапах уроку використовуються різні методи, прийоми інноваційних технології з метою формування певної компетентності.

На етапі актуалізації уваги учнів використовую такі методи:

- мотивація;

- стимулювання;

- збудження інтересу;

- створення проблемних ситуацій.

Метод повинен бути зрозумілим, переконливим і порівняно стислим.

Приклад

Для збудження і підвищення інтересу учнів до твору пропоную учням переглянути буктрейлер.

Тема: Зірки Ментазюк «Таємниця козацької шаблі" (5 клас) https://www.youtube.com/watch?v=O9D1Ah_LgJ0 .

Або обираю прийом «Зв'язок поколінь», використовуючи вислови відомих людей у вигляді епіграфів чи для формування ключового питання.

Тема: Фантастичне і реальне в повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»

Історія - це в першу чергу література,

й без талановитого стилю вона ніщо.

Джордж Тревельян

Постановка питань:

- Як ви розумієте ці слова?

- Чи погоджуєтесь ви з попередньою думкою? Чому? Відповідь обґрунтуйте.

Також учні полюбляють кросворди, тому використовую прийом «Розгадування літературознавчого кросворда».

Тема: Драматичний твір на тему народної казки «Кирило Кожум’яка» О. Олеся

Для створення інтерактивних кросвордів використовую програму Microsoft PowerPoint, сервіс LearningApps.

Тож ці прийоми:

- супроводжуються позитивними емоціями;

- підвищують цікавість до навчання;

- призводить до зосередження уваги;

- сприяють формуванню і розвитку пізнавального інтересу.

Літературна гра «Географічне лото». На мультимедійній дошці зображення Тараканівського форту, Олеського замку, Хотинської фортеці, фортеці у Кам’янець – Подільську

Завдання: скласти лото у такій послідовності: назва фортеці, художній опис, область, у якій розташована ця фортеця. Учням працюють на інтерактивній дошці.

Назва фортеці	Художній опис	Область
Хотинська фортеця	Фортеця стояла не на горі, а нижче, на пагорбі над водою. Напрочуд ошатна, струнка фортеця: вежі, мов панни в дахах-капелюшках, між ними високі акуратні зубчасті мури. Руснаки узори, викладені червоною цеглою на світлих стінах. Фортеця мов у вишиванці.	Чернівецька область
Замок у Дубно	Замок стояв у самісінькому центрі, доглянутий і напрочуд мирний. Його оточував широкий рів, по дну якого вилася мальовнича стежка; над ровом височіли сиві мури, увінчані дерезою, мов густими зеленими чубами; над в'їзною брамою красувався старовинний герб, а під її склепінням тулилися численні ластів'ячі гнізда.	Рівненська область
Фортеця у Кам'янці-Подільському	Вони зайшли повечеряти в ресторанчик коло Турецького мосту. Фортеця видніла звідси, як на долоні, - грандіозна, незборима твердиня, справді горішок над горішками. Її вежі стриміли, мов стрункі гордовиті панни.	Хмельницька область

Постановка питання:

- А про яке місто говорить мати Наталки на початку повісті: «Кожен порядний українець має побувати в …» (Берестечку).

- Чому це так важливо? Що ви дізналися про це місце зі сторінок повісті? (учні відповідають).

На етапі засвоєння нових знань використовую такі методи:

- дослідницький;

- конкретно-індуктивний;

- евристичний;

- доцільних завдань тощо.

Реалізуючи конкретно-індуктивний метод, можна використовувати інтерактивні плакати. У цього прийома велика кількість переваг:

1. Зацікавленість дітей зростає;

2. Можливість подати більший об’єм потрібної наукової інформації в доступній формі;

3. Розвиток вміння вирізняти головну і другорядну інформацію;

4. Можливість виконання тренувальних наукових вправ;

5. Зменьшення часу на опрацювання матеріалу.

Для створення інтерактивних плакатів використовую сервіс ThingLink.

Прийом інфографіки, який безперечно зацікавить учнів (використання дослідницького методу). Це не тільки спосіб подання інформації. Техніку інфографіки використовую для створення маршрутних карт (листів) на сервісі Piktochart. Учні звертаються до карт під час виконання певних завдань, наприклад проходження квесту .

Квести для дітей – найулюбленіші прийоми виконання завдань, адже квести носять не тільки навчальний, а й пізнавальний та розважальний характер.

У квесті поєднуються елементи ігрової, проектної технології, технології творчого мислення.

Урок в 5 класі

Тема. Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі» - пригодницька повість сучасної письменниці

Хід квесту

І. Настанова до квесту (прийом "До успіху")

1. Оголошення ключового питання: Чи потрібно в ХХІ столітті вивчати твори про козацьке минуле, адже реалії життя давно змінилися?!

2. Розподіл учнів на 2 групи (розподіл ролей).

ІІ. Проведення квесту

1. Слово вчителя

Шановні учасники квесту! Звертаю вашу увагу на те, що для виконання завдань знадобиться маршрутний лист. Детально ознайомтеся з інфографікою, не забудьте опрацювати додаткову інформацію, яка допоможе розібратися і вдало виконати всі завдання. Бажаю успіхів!

2. Виконання завдань квесту

Завдання 1. Інформаційне

Опрацюйте біографію З.Мензатюк. За поданою інформацією створіть інформаційне гроно до образу письменниці .

Завдання 2. Літературознавче

Згадайте ознаки повісті. Доведіть, що «Таємниця козацької шаблі» - пригодницька повість.

Завдання 3. Робота з текстом

Прочитайте уривок з 2 розділу повісті. Визначте, які художні засоби і прийоми використала письменниця. Заповніть таблицю

Художні засоби та прийоми	Приклад (з твору)
1. Епітети
2. Фразеологізми
3. Метафори
4. Порівняння
інше

Завдання 4. Творче

Напишіть міні-твір «Козацька слава – вічна»

3. Фізкультхвилинка . Відео вправи для очей.

4. Міні-дискусія: надання відповідей груп на ключове питання.

5. Результат уроку створення плакату або міні-проекту на запропоновану тему.

Серед методів закріплення знань обираю:

- метод супровідного закріплення;

- метод повторення;

- метод вправ.

На уроці використовую ігрові ситуації або вправи, які дозволяють:

Ø підвищити інтерес учнів до предмету;

Ø зробити уроки різноманітними, більш цікавими;

Ø вносить різноманітність в навчально-виховний процес;

Ø підвищує активність, навіть пасивних, учнів на уроках.

Тема. Дума «Маруся Богуславка». Проблема вибору, душевна роздвоєність головної героїні народної думи

Літературна гра

Завдання

Уявіть, що вам довелося виконувати роль адвокатів та прокурорів під часу суду над Марусею Богуславкою. Спробуйте довести правильність своєї позиції, використовуючи різні аргументи на підтвердження думки про справедливість чи несправедливість обвинувачення.

1 група – «Адвакати»

2 група –«Прокурори»

«Адвокати»	«Прокурори»
Аргументи
1. Жінка-бранка	1. Бусурманка, дружина султана
2. Патріотка	2. Зрадниця
3. Рішення звільнити козаків, відчуваючи, що буде покарана	3. …
4. …	4.
5.	5.

Застосовую на уроках української літератури також інтерактивні вправи (вікторини, тести, ігри «Перший мільйон», «Знайди пару» тощо), створені на сервісі LearningApps, Kahoot.

Вивчаючи окремі поняття, працюючи над образами письменників, літературних героїв застосовую такі прийоми: «Інформаційне гронування», «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Доміно», «Мої асоціації» (приклади розміщаю на власному блозі), адже вони сприяють:

- розвитку пізнавальної діяльності;

- збільшенню активності;

- формуванню творчих навичок;

- розвитку критичного і логічного мислення тощо.

Вивчаючи біографії письменників, можна скласти уявний портрет до особистості або підібрати прикметники до основного поняття

Тема. Тарас Шевченко.

Прийом «Мої асоціації»

Т – творчий

А – активний

Р – рішучий

А – авторитетний

С – сміливий.

Використовую прийом «Літературознавча вікторина». http://www.triventy.com/, проводжу літературні диктанти та інше.

Створюю власні тести на освітній платформі «На урок», «Мій клас», для підведення підсумків вивчення теми. https://naurok.com.ua/test/homework/1445783, https://naurok.com.ua/test/i-kvitka-osnov-yanenko-marusya---persha-ukra-nska-povist-novo-ukra-nsko-literaturi-536918.html

Важливим етапом в структурі уроку є рефлексія. Сьогодні це важлива складова уроку. Рефлексія діяльності допомагає оптимізувати навчальний процес. Учні з її допомогою осмислюють свій образ роботи з навчальним матеріалом (методи, прийоми, вправи). Вельми продуктивною рефлексія є наприкінці уроку, вона дозволяє оцінити активність учнів на всіх етапах уроку. В 5-8 класах використовую прийом «Ланцюжок» або «Рефлексійна картка». В старших класах доречно використовувати листи самооцінювання, самоконтролю, загальне оцінювання роботи учнів у групі.

Прийоми, що використовуються під час рефлексії.

1. «Ланцюжок»

Учні по черзі надають відповіді на запитання:

- Я дізнався ...

- Я навчився ...

- Я зрозумів, що можу ...

- Мені сподобалося ...

- Для мене стало новим ...

- Мене здивувало ...

- Мені захотілося ...

- Мене надихнуло ...

2 . «Рефлексійна картка» (5 клас)

v Учні піднімають картку зі знаком, що є вираженням їх задоволення своєю роботою на уроці (питання, три крапки, знак оклику, три знаки оклику, двокрапка). Неважко здогадатися, що означають ці знаки.

Загальне оцінювання роботи учнів у групі

Клас	Критерії	Самооцінка	Оцінка вчителя
Прізвище, ім’я учня	Критерії	Самооцінка	Оцінка вчителя
	Працював найкраще
	Працював добре
	Працював посередньо
	Незначний внесок у працю
	Майже не працював

Не слід забувати про те, що учні оцінюють не тільки свої знання, але й знання всіх учасників групи. Окрім цього, ці прийоми надають змогу вчителеві швидко проаналізувати результат і скорегувати подальшу діяльність.

Серед уроку доречно використовувати хвилинки відпочинку. Надаю перевагу музичним та поетичним фізкультхвилинкам. Внаслідок проведення цих вправ формується здоров’я-збережувальна компетентність.

На уроках літератури учні працюють у малих групах, у парах або індивідуально працюють. Якщо клас слабкий, має недостатній рівень знань, використовую колективну форму роботи. Тема: «Леся Українка «Давня казка»», 8 клас.

Етап уроку: закріплення вивченого матеріалу, формування знань, умінь та навичок.

1. Завдання учням

Доведіть, що твір є актуальним, поєднує минуле і сучасне.

Клас об’єднується в групи (2). Кожна група отримує поняття, з яким буде працювати. Треба підібрати асоціативні словосполучення, спираючись на знання змісту твору. Зробити висновки.

2. Робота в групах.

3. Представлення робіт груп. Колективно доповнити відповіді. Визначити кращих у роботі.

Висновки

Орієнтовні відповіді:

Ø поети одним словом можуть втішити, другим – вбити, третім – закликати до боротьби;

Ø для поетів не існує «рамок» чи обмежень, вони вільні у виборі засобів виразу думок;

Ø на зміну старшому поколінню приходить молоде покоління митців, що продовжує традиції попередників, тому слово «не вмре, не загине»;

Ø багатьох поетів спіткала тяжка доля, бо нерідко виникали розбіжності поглядів із владою;

Ø жодне суспільство не може існувати без поетів (письменників).

4. Слово вчителя

Дійсно, у Л. Українки «казка давня», але вона пройшла випробування часом, її проблеми та ідеї актуальні й зараз. Поети – невід’ємна частина і нашого минулого, і нашого сьогодення. Тому основною ідеєю твору є утвердження сили мистецтва і його високого призначення.

Таким чином, хочу виділити прийоми, які найбільше сприяють формуванню ключових компетентностей для розвитку конкурентноспроможної особистості

Використовую елементи інноваційних технологій разом із традиційними, що дозволяє урізноманітнити діяльність учнів, а саме:

• навчає здобувати знання самостійно;

• акумулює вміння користуватися здобутими знаннями для рішення нових завдань;

• сприяє набуттю комунікативних навичок і умінь (тобто умінь працювати в різноманітних групах, виконуючи різні соціальні завдання і ролі);

• надає можливість широких людських контактів в знайомстві з різними точками зору на одну проблему;

• навчає користуватися дослідницькими методами: збирати інформацію, факти, уміти їх аналізувати з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки;

• надає можливість висловлювати свої власні думки.

Учні швидше сприймають новий навчальний матеріал, із задоволенням шукають разом шляхи вирішення поставлених завдань, відповідей на проблемні запитання. Адже набагато цікавіше і пізнавальніше дітям керуватися власним розумом, а не спиратися на чужі думки.

Потрібно вчасно скорегувати процес навчання в потрібне русло, щоб домогтися однаково високого результату розвитку і навченості учнів.

Набагато результативнішим є навчання, що проходить у співробітництві вчителя та учня. Саме таке навчання, з використанням інноваційних технологій, сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, стимулює активність і творчість, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності. Тому взаємоповага, взаєморозуміння, доброта, підтримка, сучасні інноваційні методи і прийоми – невід’ємні супутники моїх уроків.

понеділок, 26 жовтня 2020 р.

Додаткові джерела

вівторок, 13 жовтня 2020 р.

Тема: УРМ. Твір-опис приміщення за власним спостереженням, 6 клас

Складне речення, його ознаки

Просторічні слова

неділю, 14 червня 2020 р.

Урок української літератури в сучасній школі

понеділок, 26 жовтня 2020 р.

вівторок, 13 жовтня 2020 р.

неділю, 14 червня 2020 р.