Додаткові джерела

 

1.      Повний курс української мови для підготовки до ЗНО

https://sites.google.com/site/kabinetukr/ukraienska-mova/povnij-kurs-ukraienskoie-movi-dla-pidgotovki-do-zno

2.      Освітній проект «На урок»

https://naurok.com.ua/test/builder/586072

3.      Інтерактивне навчання. Видавництво «Ранок»

http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentresults/serednya-ta-starsha-shkola/ykranska-mova-9-klas-dlya-ros-shkl/8912-tema-1-skladne-rechennya-skladnosyryadne-rechennya/15750-proyiti-test?entertest=0

4.      Академічний тлумачний словник

http://sum.in.ua/

5.      Вікіпедія

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F

6.      ЗНО-інфо

https://zno.if.ua/?p=4725

https://zno.if.ua/?p=4522

7.      EDERA

https://edera.gitbook.io/ukrmon59-new/9-klas/9_klas/syntaksys_punktuaciya/pryama_ta_nepryama_mova

8.      Отримання знань

https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/2812

9.      Світ слова

https://svitslova.com/mova/syntaksys.html

10.  Освітній проект «Мій клас»

https://miyklas.com.ua/p/ukrainska-mova/8-klas/rechennia-prosti-i-skladni-odnoskladni-i-dvoskladni-40146/rechennia-prosti-i-skladni-odnoskladni-i-dvoskladni-povtorennia-39895/re-eb342920-3c6f-4e97-b0e6-cd7bbc772e63#:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%83,%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B0%D1%94%2C%20%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BD%D0%B5%D1%89%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%D1%82%D1%96%D1%88%D0%B0%D1%94.

 

 

 

Тема: УРМ. Твір-опис приміщення за власним спостереженням, 6 клас

 

Тема: УРМ. Твір-опис приміщення за власним спостереженням, 6 клас

Мета: формувати в учнів вміння осмислювати тему, визначати межі теми та головну думку майбутнього тексту, добирати й систематизовувати матеріал для твору (виділяючи головне і менш важливе), складати план майбутнього висловлювання, заздалегідь вибирати найбільш доречний для розкриття теми основний тип мовлення та стиль висловлювання, реалізовувати задум на чернетці, добираючи адекватні змісту виражальні засоби мови; удосконалювати чорновий варіант твору; розвивати культуру писемного мовлення школярів, розвивати спостережливість, увагу до влучного і точного слова; сприяти збагаченню словника учнів та удосконаленню граматичного ладу їхнього мовлення.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до твору.

Прочитати (прослухати) уривки. Дати відповіді на запитання:

·       Як автор (або персонаж твору) ставиться до описаного приміщення?

·       З чого  зрозуміле його ставлення? 

·       Назвати використані в уривку оцінні слова та художні засоби (порівняння, епітети, уособлення). Що зумовило їх добір?

Яка ж простота на перший погляд!  Кімната невелика, з двома вікнами.  Великий дерев’яний стіл, а побіч нього дерев’яне крісло, оббите чорним сап’яном. Під стіною просте ліжко, вузьке, вкрите ведмежою шкурою. На стіні – одна ікона, а під нею – княжа шабля. В куті – боката присадкувата кахлева піч з комином, у якому горів безустанку вогонь, бо в мурах було холодно й сиро. Крім княжого крісла, не було нічого іншого, бо тим гостям, яких князь тут приймав, не вільно було в присутності князя сідати.

З тієї княжої кімнати, яка була заразом його спальнею, вели  двері до дальших кімнат, краще прибраних.

За А. Чайковським.

Вони увійшли в хату.  Покої були дуже старі: в них тхнуло трухлятиною. Син побачив, що в покоях нічого не змінилось од часу його дитячих літ. Світлиця з обдертими сволоками, з потьмянілими образами була така сама, як і кілька десятків років тому. В кімнаті стояла та сама зелена велика скриня, скляна шафа. Була та сама довга груба лежанка, те саме старезне ліжко. Оглядівши хату й сіни, син швидше вийшов у садок.

За І. Нечуєм-Левицьким.

Попід стінами й по кутках кабінету Василя Андрійовича Жуковського стояли античні статуї. На стінах висіли  чудові картини італійських майстрів. На столі височіли бюсти царя та його дружини. Впадали в око шафи з книжками, а ще – велетенське бюро горіхового дерева, турецький диван та м’які затишні крісла.

Сам господар був теж м’який, кругловидий. Враження м’якості й домашності підкреслював кабінет. Усе тут нагадувало, що гості – люди свої, тут кожному дозволено матися вільно, поводитися відповідно до своєї вдачі та нахилів.

За Ю. Мушкетиком.

Сплять у кімнаті речі. Що сниться дубовій плечистій шафі? Можливо, те, як була вона колись деревом, і в її тілі й досі звучить шерех тугого листя, живе пам’ять про одуда, що дудів у її гіллі, живе пам’ять про старий ліс, де тхне мурашниками й опалим хмизом… На етажерці стримлять стосики книг – як почуваються капітан Немо і Дерсу Узала, чи вгамувались хоч на хвилю компрачикоси, алхіміки, Пісаро, мушкетери?.. Сплетений із лози стілець ледь-ледь жовтіє, ніби місячний промінь присів на ньому спочити.

За Є. Гуцалом.

Колективне складання плану твору-опису приміщення.

Орієнтовний план твору

1. Призначення приміщення.

2. Його розмір, форма, освітлення.

3. У яких кольорах оздоблено інтер’єр.

4. Наявні в приміщенні меблі та речі. (Де їх розташовано і  які вони).

5. Моє враження від приміщення.

Колективний добір матеріалу до твору: назв предметів, які є у вибраному для опису приміщенні (їдальні, читальному залі бібліотеки, вестибюлі, шкільній майстерні тощо), та означень, які характеризують ці предмети за розміром, формою, матеріалом, кольором тощо (записи робляться у чернетках).

ІІІ. Складання усного твору-опису котрогось із шкільних приміщень (за  планом, з використанням дібраного матеріалу).

ІV. Самостійна письмова  робота учнів на  чернетках.

V.  Домашнє завдання.

Закінчивши та  відредагувавши чорновий варіант твору-опису приміщення, переписати твір до зошита.

 

Складне речення, його ознаки

 

Тема: Складне речення, його ознаки. Складні речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком, 9 клас

Мета: поглибити знання учнів про складне речення, його ознаки, будову, інтонацію; навчити знаходити в текстах складні речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком; розвивати творчі вміння щодо моделювання складних речень, реконструювання простих речень у складні; виховувати любов до рідної землі, її природних багатств, краси.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку

І. Орг. момент.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

·         Яке речення називається складним?

·         Що таке граматична основа речення?

·         Чи може граматична основа складатися з одного головного члена речення?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.      Пояснення вчителем нового матеріалу за допомогою електронної Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.

Просте речення: 1 граматична основа.

Складне речення: 2 і більше граматичних основ; сполучникове (частини речення з'єднано за допомогою сполучників (сполучних слів) та інтонації), безсполучникове (частини речення з'єднано без допомоги сполучників, лише інтонацією).

СПОЛУЧНИКИ:

СУРЯДНОСТІ

і, й, та, ні…ні, не тільки…а й, а, але, проте, зате, однак, або, чи, то…то, хоч…хоч

ПІДРЯДНОСТІ

що, щоб, бо, тому що, як, якщо, якби, аби, коли, для того щоб, так що, мов, ніби, хоч, дарма що.

Складне речення: сполучникове (складносурядне [  ], і [  ]., складнопідрядне [  ], (  ).), безсполучникове [  ], [  ].

Складносурядне. Приклад. Ніч темніє, і ясніють зорі.

Складнопідрядне. Приклад. Ми ніколи не бачили, як хвилюється море.

 

ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ЯК ЧАСТИНА СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

Плаче хмаринка мала, що більше не буде тепла.

Небо захмарено, осінню віє.

 

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

1.      Був кінець липня, стояла нестерпна спека.

2.      Бережи час: його й за гроші не купиш.

3.      Уже поснули старші – і дітей заколихав піснями соловей.

 

№ групи	Правило	Приклад	Питання
1.	1. Складне речення має дві і більше граматичні основи.	Над Дніпром широким, вільним, Де степи й луги цвіли, Наші пращури-слов’яни Оселились і жили. О.Олесь «Повість минулих літ» відкриває нам дорогу в далеке минуле рідного краю.	Чим складне речення відрізняється від простого?
2.	2. Складне речення, частини якого з’єднані за допомогою сполучника, називаються сполучниковими. Складне речення, між частинами якого немає сполучника, називається безсполучниковим. Його принципова схема: [ ], [ ].	З побудовою Софійського собору площа перед ним стала громад-ським центром міста, де відбувалися віча, торги і ярмарки.   Сонце сходить над Києвом древнім, починається ранок новий.	Чим відрізняються складні сполучникові та безсполучникові речення?
3.	3. Частини складного речення, об’єднані сурядним зв’язком (вони рівноправні – не можна поставити питання від однієї частини речення до іншої), утворюють складносурядне речення. Його принципова схема: [ ], і [ ].	Встає Хрещатик в сонячнім пожарі, І дім звели висотний на горі, І падають в долоні тротуарів Каштани на потіху дітворі. П.Панченко	Яка особливість складносурядного речення?
4.	4. Частини складного речення, об’єднані підрядним зв’язком (вони нерівноправні –  можна поставити питання від однієї частини речення до іншої), утворюють складнопідрядне речення. Його принципова схема: [ ], (  ).	Князь Ярослав Мудрий збудував Софійський собор на честь перемоги над печенігами на тому місці, де була битва.	Яка особливість складнопідрядного речення?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.      Робота в парах. Дослідження-характеристика

Ø  Поміркуйте, чому перше речення вважаємо складносурядним, друге – складнопідрядним, а третє – безсполучниковим.

1. Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л. Костенко). 2. Мене ліси здоров’ям напували, коли бродив у їхній гущині (В. Симоненко). 3. Заплакане вікно повіки розтулило, намокли у дерев пошарпані вітрила (Г. Дудка).

2.      Два – чотири – всі разом. Лінгвістичне дослідження

Ø  З’ясуйте, скільки граматичних основ є в кожному реченні.

1.Синій вечір тихо бродить, квіти колихає і навшпиньки в хату входить, вікна затуляє (Г. Дудка). 2. І серцю серце сповідалось, й душа всміхалася душі, і зорі на воді гойдались, і млів туман у спориші, і злотом соняхи сіяли (Д. Іванов). 3. За лозами темні ліси, а над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив (О. Довженко).

3.      Пошуково-вибіркова кодова робота

Ø  Прочитайте текст (картки). Випишіть до відповідної колонки номери речень, тобто коди.

Складносурядні речення	Складнопідрядні речення	Складні безсполучникові речення

Осінь

1. Стояла перша осіння доба із сухими короткуватими днями. 2. Сонце вже не котиться горою, як улітку, не стоїть над самою головою, не палить палом, а береться низом, понад горою, привітно світить і пригріває після довгої холодної ночі та ущипливого рожевого ранку.

3. Пройшли жнива, скінчилася возовиця. 4. Хіба де в степу, далеко від людської оселі, ще бовваніють недоважені копи, а то всюди тільки чорніє нив’я поораною ріллею та жовтіють лани збитою стернею.

5. Пусто серед степу, сумно й серед лісу. 6. Вітри-суховії обголили його рясні віти, а ранні заморозки пожовтили та почервонили лист. 7. Життя втікало зі степів і лісів, ховалося по людських оселях, по теплих краях.

8. По селах від білого світу й до самої темної ночі гупали неугавно ціпи, доводячи до розуму те добро, яким за літо наділила земля-мати. 9. За годинки поспішали люди з роботою, щоб було що й самому їсти, й вивезти зайве на продаж. 10. По городах була теж немала клопотнеча: мазалися, білилися та прибиралися, готуючись уже до зими.

                                                                                                      За Панасом Мирним

4.      Творче реконструювання

Ø  З поданих простих речень побудуйте складносурядне, складнопідрядне та безсполучникове складне речення (вправа 83 стор. 50).

Ø  Перебудуйте усно складні речення на прості з дієприкметниковим або дієприслівниковим зворотом.

1. Коли метелик рухає крилами, то утворює звук дуже низького тону. 2. Якщо зловживатимеш комп’ютерними іграми, то не матимеш часу для спорту й прогулянок на свіжому повітрі. 3. Унікальну історію має місто Львів, яке в середині ХІІІ ст. заснував король Данило Галицький. 4. Я дуже люблю кататися на роликах, які мені подарували на день народження.

 

VІ. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Так/ні

1. Складне речення завжди складається тільки з двох частин.
2. Частинами складного речення можуть бути тільки двоскладні речення.
3. Частини складносурядного речення рівноправні між собою.
4. Між частинами складного речення завжди ставляться тільки коми.
5. У складнопідрядному реченні від однієї частини до другої можна поставити питання.

 

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.      Вивчити правила

2.      Виконати вправу

3.      Скласти висловлювання на тему «Краса рідного краю», використовуючи різні види складних речень.

Просторічні слова

 

 

                                                                   Просторічні слова

Мета:  поглибити знання про групи слів за сферою вживання; виробити навички знаходити слова певних груп у текстах; навчити правильно і доречно використовувати у мовленні стилістично забарвлені слова;  розвивати культуру мовлення

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I.                    Мотивація навчальної діяльності школярів. 

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

4. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

Слово вчителя

Просторічні слова:  Жаргонізми: дембель, карасі.

Сленг: чьотко, фота, фенька, деньрик.

Вульгаризми: бабки-гроші, попертися-піти.

Росіянізми: слідуючий, столова, канєшно.

  Просторічними називаються спотворені слова, які засвідчують низький рівень мовленнєвої культури — фактичний або ж умовний, тобто уживаний зі спеціальною метою — створення комічного враження, інтимізації процесу спілкування, створення колориту розмовної невимушеності і т. п. 

 Від усіх інших шарів усного нелітературного мовлення (діалектизми, жаргонізми, професіоналізми, арготизми) просторічні слова відрізняються тим, що їх уживаність не обмежена ні певною територією, ні формами спілкування, прийнятими в певних соціальних чи професійних групах людей. Емоційний же ефект від уведення таких слів до літературно нормованих текстів пов'язаний переважно з тим різким контрастом, який вони створюють, відступаючи від норми. В художній літературі просторічні форми використовуються здебільшого для мовленнєвої характеристики дійових осіб, а також для створення колориту невимушеності, живої розмовності, дуже часто з метою комічного увиразнення мовлення. Наприклад: „— Сховай собі Бога в кишеню! — зареготавши, гукнув він (начальник міліції). — Покажи документи! Де твоя посвідка?” (В. Підмогильний).

До особливих різновидів просторічних форм належать так звані сленг та вульгаризми.

Термін „сленг” використовується у двох значеннях. У першому — ним позначають жаргонізми переважно англомовного походження. В другому — такі жаргонні слова та вирази, які перестали бути належністю лише окремих соціальних груп і перейшли до загальновживаних шарів просторічної лексики. З цієї причини слова сленгового утворення можна назвати інтержаргонізмами, „наприклад, „ажур" у мовленні бухгалтерів означає „на сьогодні", поза бухгалтерським середовищем — „усе гаразд"; „пасувати" в жаргоні картярів має значення „відмовлятися від гри до наступної роздачі карт", у ширшому вжитку — „ухилятися від виконання своїх обов'язків"”.

Найбільш згрубілі та лайливі форми просторічних слів та зворотів називаються вульгаризмами (від лат. vulgaris — звичайний, простий), наприклад: пика, харя і т. д. Ось якою добірною лайкою (лише в перших чотирьох рядках — 13 лайливих слів) заклинає Дідона Енея в поемі І. Котляревського „Енеїда”:

„Поганий, мерзький, скверний, бридкий,

 

Пошуково-вибіркова робота

Знайдіть у наведених реченнях вульгаризми. Поясніть їх навантаження в авторському тексті.

1.  Оце тобі, сучий сину, за тії уразки, що ти їздив поміж миром без всякой опаски (М. Костомаров). 2. Чи чуєш ти, мурмило, не будь уїдливий і впертий, як оса… 3. Бач, шкапо, чого ти наробила! 4. Він вилупив баньки з лоба, і все затрусилось (Т. Шевченко).

Виконання вправ із підручника.

5.Підсумок уроку

6. Домашнє завдання