Степан Васильченко. «В бур’янах». Т.Шевченко. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті Степана Васильченка)

 Дорогі учні! Ми розпочинаємо вивчення третього  розділу з української літератури – «Рідна Україна. Світ природи».

Сьогодні ми дізнаємося про С.Васильченка як письменника, поглибимо знання про Україну часів Т.Шевченка, дізнаємося багато нового і цікавого про життя Т.Шевченка, про його дитинство як період формування «легендарного поета» та «великого борця за волю свого краю» із твору "У бурянах".  Будемо  виховувати почуття прекрасного, шанобливе ставлення до життя та творчості Кобзаря.

          Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище – Панасенко) народився 1879 р. в м. Ічня Чернігівської області в родині безземельного селянина – шевця. Дитинство митця минуло на лоні природи. Після закінчення початкової школи майбутній письменник два роки займався самоосвітою, перечитував найкращі твори світової літератури, а потім вступив до Коростишівської учительської семінарії. Далі вчителював на Київщині та Полтавщині. С.Васильченко захоплювався народною творчістю та поезією Т.Шевченка. 1904 р. побачило світ його перше оповідання. Багато подорожував. Трохи пізніше, через політичні погляди, його було заарештовано, але потім хворого письменника випустили з в’язниці . Після цього митець заробляв на життя приватними уроками.

          С.Васильченко писав здебільшого для дорослих, хоча є в нього і твори для дітей. До останніх можна віднести незавершений твір (бо планувалося 5 частин) про життя Т.Г.Шевченка. Багато письменників зверталися до біографії Шевченка, але найвідомішим твором про дитинство Кобзаря є повість С.Васильченка  «Широкий шлях». «В бур’янах» - це лише перша частина. В ній розповідається про дитинство Тараса. Відомі факти й документальні дані письменник доповнює щирим громадським почуттям, образним змістом, духом історії. В основі твору – концепція духовного зростання людини, зіткнення обдарованої юної особистості з ворожим соціальним середовищем. Перемагає в цьому протистоянні внутрішня сила простого сина кріпака.

        Ось так образно, сильно й страшно показує С.Васильченко Україну часів народження Тараса Шевченка, такою вона була й у період написання твору: прекрасною і водночас нещасною, бо була в ярмі кріпацтва.

     «Україна – країна смутку і краси, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище : високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня …»

Опис України побудований на прийомі протиставлення, антонімах, на нагромадженні синонімів.

Ім’я – Тарас ? (із грец. мови –  бунтівник).

Бесіда за прочитаним :

1.     Хто доглядав маленького Тарасика в дитинстві ?

2.     Чому цього не могли робити батьки ?

3.     Прочитайте, як сестра Катерина доглядала за малим Тарасом .

4.     Чому вона не завжди була уважною з молодшим братиком ?

5.     А чи можна її в цьому звинувачувати ?

6.     Що мав на увазі автор говорячи : «пов’язана з малим Тарасом, як ланцюгами» ?

7.     Опишіть стан Тараса, залишеного на самоті.

8.     Яку роль відіграє порівняння «як одірваний листочок» ?

9.     Як поводила себе Катря, коли згадала про брата ?

 Робота з епіграфом.

              «Всі на кутку кажуть , що з вашого Тараса, мабуть,

               щось добряче вийде, - промовив сусід …» .                                                                                            С.Васильченко

- Як ви гадаєте, чому сусіди виділяли Тараса з-поміж інших дітей і пророкували йому особливу долю ?

    Вправа «Знайди у тексті».

- Чим годувала Катря маленького Тараса ? («Знаходить житнього хліба, жовану куклу, нашвидку піджовує її, пхає дитині в рот»).

- Куди ходить гуляти малий Тарас ? («На леваду, до ставка, за село, до млина, у той сад густий та темний, за сад на могилу …».

Гра «Так чи ні»

1.     Т.Шевченко народився в с. Моринцях ? (так)

2.     Сестру Шевченка звали Катерина ? (так)

3.     Катерина не любила брата ? (ні)

4.     Батька Шевченка звали Іваном ? (ні)

5.     Шевченко був сумирною дитиною ? (ні)

 

 

Види речень за метою висловлювання

 

Види речень за метою висловлювання

 

Розповідним називається речення, у якому повідомляється про подію, факт чи явище.

Пр.: Учні готуються до подорожі.

 

Питальним називається речення, у якому про щось запитується.

Пр.: Учні, ви приготувались до подорожі?

 

Спонукальним називається речення, у якому висловлюється прохання, наказ, заклик до дії, побажання, дозвіл, заборона тощо.

Пр.: Учні, готуйтесь до подорожі. 
Нехай (хай) учні готуються до подорожі! 

 

Види речень за емоційним забарвленням

 

Розповідні, питальні й спонукальні речення можуть мати різний ступінь емоційного забарвлення.

Якщо речення вимовляються з підсиленою, напруженою інтонацією, вони називаються окличними.
На письмі в кінці таких речень ставимо знак оклику. Окличними можуть бути усі види речень за метою висловлювання.
У кінці питальних окличних речень ставимо знак питання і знак оклику. 
 

Речення зі звичайною інтонацією належать до неокличних.

Приклад:

·         Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… (спонукальне неокличне)

·         Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею! (спонукальне окличне)

·         Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі. (розповідне неокличне)

·         Не можна любити народів других, коли ти не любиш  Україну!.. (розповідне окличне) (В. Сосюра)

 

Не з дієприслівниками

 

НЕ з дієприслівниками

Дієслова	Дієприслівники
не поспішати	не поспішаючи
не зупинитись	не зупинившись
ненавидіти	ненавидячи
недочувати	недочуваючи

 

Не з дієприслівниками, так як і з дієсловами, переважно пишеться окремо: не відволікаючись, не виконавши, не роблячи, не слухаючи.

Разом із НЕ пишуться дієприслівники:

·         утворені від дієслів, які без НЕ не вживаються: ненавидячи — ненавидіти, нехтуючи — нехтувати.

·         утворені від дієслів із префіксом НЕДО-, який указує на неповноту дії: недобачаючи (погано бачити), недочуваючи (погано чути).

Зверни увагу!

НЕ може писатися разом або окремо з дієприслівниками належно від їхнього значення.

                                                       Порівняй:

нездужаючи(хворіючи)                                      не здужавши (не змігши)
непокоячись (хвилюючись)                                не покоячись (не спочиваючи)
нестямившись (втративши самовладання)     не стямившись (не прийшовши до тями)
неславлячи(ганьблячи)                                      не славлячи (не прославляючи)

Літера И в суфіксах дієприслівників.

У кінці дієприслівників після Ч, Ш завжди пишеться буква И: поду­мавши, розповівши, розповідаючи, кажучи.

Зверни увагу!

Дієприслівники недоконаного виду треба відрізняти від близьких за звучанням прикметників та активних дієприкметників у називно­му (знахідному) відмінку множини, які, на відміну від діє­прислівників, відповідають на питання які? і мають закін­чення -і: (що роблячи?) сяючи і (які?)сяючі, (що роблячи?) сидячи і (які?)сидячі.

Конспект уроку. Прикметники твердої і м’якої груп. Відмінювання прикметників, 6 клас

 

Тема. Прикметники твердої і м’якої груп.  Відмінювання прикметників, 6 клас

                                                                                                                     (автор уроку Канарян С.В.)

Мета: сформувати в учнів уміння визначати належність прикметників до певної групи, вміння відмінювати прикметники, знаходити орфограму “буква и, і, ї у відмінкових закінченнях прикметників”, обгрунтовувати вибір написання відповідним орфографічним правилом; розвивати  навички самостійної роботи; удосконалювати культуру мовлення; виховувати любов до рідного краю.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ Актуалізація опорних знань

ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Мотивація навчання.

Прикметники, змінюючись за родами, відмінками й числами, відповідають на такі питання:

1)	називний	— який? яка? яке? які?;
2)	родовий	— якого? якої? якого? яких?;
3)	давальний	— якому? якій? якому? яким?;
4)	знахідний	— який? або якого? яку? яке? які? або яких?;
5)	орудний	— яким? якою? яким? якими? ;
6)	місцевий	— (на) якому? якій? якому? яких?

Усі прикметники відмінюються за одним зразком без винятків. Є лише невелика різниця у вживанні букв а, у, е, и та я, ю, є, і в закінченнях твердої і м’якої груп.

До твердої групи належать прикметники з основою на будь-який твердий приголосний: гарячий, чужий, короткий, зелений, братів, сестрин.

До м’якої групи належать прикметники з основою на м’який [нˊ]: синій, давній, ранній, пізній. Сюди належать також безкраїй, довговіїй, короткошиїй з основою на [й].

Нижче в таблиці наведено буквені (не звукові) закінчення прикметників за родами, числами і групами.

У середньому роді прикметники мають такі самі закінчення, як і в чоловічому, за винятком лише називного й знахідного відмінків, де в середньому роді виступає закінчення -е (-є): зелене, синє.

Відмінки	Чоловічий рід		Жіночий рід		Множина
	Тверда група (жовтий)	М’яка група (синій)	Тверда група (жовта)	М’яка група (синя)	Тверда група (жовті)	М’яка група (сині)
Н.	-ий,	-ій	-а	-я	-і	-і
Р.	-ого	-ого	-ої	-ої	-их	-іх
Д.	-ому	-ому	-ій	-ій	-им	-їм
Зн.	Як у називному або родовому відмінку		-у	-ю	Як у називному або родовому відмінку
Ор.	-им	-ім	-ою	-ою	-ими	-іми
М. (на)	-ому/ -ім	-ому/ -ім	-ій	-ій	-их	-іх

   

 

  Випишіть прикметники, виділіть у них закінчення й основу. На який приголосний – твердий чи м’який – закінчується основа кожного прикметника?

1. Холодний вітер гуляє навколо нас.  2. Горить вечірнє сонце золотим вогнем. 3. Небо в нашому краї, наче море безкрає. 4. Ми набрали з джерельця прозору чисту воду.

(До твердої групи належать прикметники з основою на твердий приголосний: щирий, милий, зелений. До твердої групи належать присвійні прикметники із суфіксами – ів (-їв), – ин (-їн): батьків, Катрин, та всі прикметники вищого й найвищого ступенів: молодший, найважчий.

До м’якої групи належать прикметники з основою на м’який приголосний: майбутній, синій, сьогоднішній).

     Виписати з поданного тексту прикметники та розподілити їх у два стовпчики: тверда та м’яка групи:

Коли в українські степи приходила рання весна, по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки. Минали останні дні перед виходом валок із сіл, і ось уже випливали величезні вози у неблизьку подорож.

Проводжали чумаків урочисто, усім селом. Співали пісень, виголошували напуття, а найшанованіший у громаді чоловік благословляв їх перед дальньою дорогою.

Вставити замість крапок прикметники із довідки; визначити відмінки прикметників

 Годі й уявити собі весну без того співака, його краси! І ночі ті наші….. утратили весь свій чар, коли б у …. сяйві місяця не мережили …. звуки ……. пісні.

І ось одного …  вечора в …. гаю над річками та ставками почувся його …….гімн. Спершу квилить він ……, ……… голосом, немов настроює свій інструмент. І сиплються……, ……… звуки, які сягають …..неба і линуть у далечінь.

 

Довідка. Весняний, блідий,  солов’їна,  дзвінкі, ясний, тихий, зелений, величний, короткі, урочистий, несміливий, ранній, ніжний, відривисті, синє.

 

      Вставити букви, визначити відмінки, виділити закінчення

Невелик…й став, у чист…й воді, весел…й щебет, на чуж…й землі, широк…й долині, ніжн…м співом, могутн…й дуб, задумлив…м поглядом, щаслив…ї долі, пінист…й воді, на величн…му святі, народн… гуляння 

ІV.Фізхвилинка

 

V. Закріплення вивченого.

 Вправи з підручника.  

 

VІ. Підбиття підсумків уроку.  

VІІ. Домашнє завдання.  Виконати тест за посиланням «На Урок» https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6629390 

Прикметники твердої і мякої групи

За характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи — тверду й м’яку.

 

До твердої групи належать:

·         прикметники з основою на твердий приголосний, в початковій формі мають закінчення -ий:
зелен-ий (пенал);

·         присвійні прикметники із суфіксами -ів (-їв) , -ин (-їн), в початковій формі мають нульове закінчення: Юлі-їн, мам-ин, Софійч-ин, Катр-ин.

До м'якої групи належать:

·         відносні прикметники з основою на м’який приголосний -н-,  в називному відмінку однини чол. роду закінчення -ій:
крайній, житній; майбутній

·         прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників:
бли́жній, вну́трішній, вчора́шній;сьогоднішній  

·         відносні прикметники з основою на -й:
безкра́їй, довгові́їй, короткоши́їй;

·         відносні прикметники з відтінком присвійності: (чий?)
бра́тній; 

·         якісний прикметник си́ній.