Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників за значенням

 

  Тема: Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників за значенням.

Мета: поглибити знання учнів про загальне значення займенника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль у реченні;  розвивати навички правильного визначення розрядів займенників за значенням;  виховувати спостережливість та уважність, пошану до українських традицій, звичаїв.

Епіграф:  «А поспитай звичайного займенника,

                 За кого він у мові? За іменника!

                 (Хоч може цей наш скромний посередник

                 Замінювати числівник і прикметник)» Д. Білоус

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку:

1.    Орг. момент. Актуалізація опорних знань учнів.

2.    Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

3.    Вивчення нового матеріалу.

-        Як ви вважаєте, звідки ж займенник дістав таку назву? Чому він так називається? (Замінює іменник).

-        Що ще ми дізналися з епіграфу? (Займенник може замінювати не тільки іменник, а ще й прикметник та числівник).

-        А яка ж різниця між займенником та іменником? Як їх відрізнити один від одного?

             Послухайте казку.

У великому місті Українська Мова на одній вулиці жила собі сім’я Іменників. По сусідству з ним жила сім’я Займенників. Іменники пишались тим, що саме вони дають імена та назви всім предметам.

-        Ми дуже важливі! – хвалилися вони.

А Займенники були маленькі та скромні. Коли говорили Іменники, вони мовчали. Та одного разу сталась пригода. Застудились Іменники, у них пропав голос. Що ж робити? Що станеться з мовою? І тут на допомогу своїм сусідам прийшли скромні Займенники. Вони хоч і не могли називати предмети, але могли вказати на них. І сталося диво. Замість хворого іменника «дівчинка» у реченні став Займенником «вона», замість хлопчика «він». А як легко вказували Займенники на себе і на своїх друзів.

      - Я, Ти, Ми, Ви! – весело вигукували вони.

Іменники зізнались, що цю роботу вони б ніколи не змогли так добре виконати. З того часу Іменники дружать із Займенниками, допомагають їм будувати речення. А країна Українська Мова стала ще кращою та багатшою. Кількість займенників в Українській Мові невелика, але вживаються вони дуже часто.

-        Про що ви дізналися з казки?

-        Так навіщо ж нам потрібен займенник? (Щоб уникати повторення однакових слів. Правильно вжиті займенники, крім того, допомагають пов’язати речення між собою в тексті, роблять мову чистою та милозвучною).

-        А яка ж різниця між іменником та займенником? (Іменник називає предмет чи особу, а займенник лише вказує на них).

-        Тож, давайте сформулюємо визначення займенника. (Займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку та кількість, але не називає їх, відповідає на питання хто? що? який? чий? котрий? скільки?)

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.

-        Прочитаємо правило у підручнику та розглянемо таблицю.   с. 190-191

        Кожен займенник має своє значення. В українській мові за значенням займенники поділяються на дев’ять розрядів, з якими ми сьогодні познайомимось оглядово, розглянемо їх назви та питання.

1.    Дайте відповіді із займенниками на запитання: «Хто хоче на море?», «Хто навчається в цьому класі?», «Хто сьогодні запізнився?» (Я, ми, він). Речення запишіть у зошит, займенники підкресліть. Які це займенники?

Перший  розряд - займенники, які вказують на особу, тому вони так і називаються – особові. До них належать: я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони.

2.    Запишіть та продовжить речення про вашу майбутню професію: «У майбутньому я бачу (себе)…». Який займенник ви використали?

Цей займенник незмінюваний, не має форми Н.в., роду та числа, а лише вказує на особу, яка виконує дію. Він називається – зворотнім – другий розряд.

3.    Поставте таке питання, щоб на нього можна було відповісти: «Я – учень» (Хто ти?), «Я сьогодні спав, читав книгу, малював» (Що ти сьогодні робив?), «Теплий вітер торкався мого обличчя»  (Який вітер торкався твого обличчя?).

Такі займенники завжди щось питають та вживаються у питальних реченнях, тому їх так і назвали – питальні. До них належать: хто? що? який? чий? котрий? скільки? Питальні займенники – третій розряд.

4.    Дайте повну стверджувальну відповідь із займенником на запитання: «Ти знаєш, хто та дівчинка біля вікна?» (Так, я знаю хто вона), «Ти знаєш, що він сьогодні читав?» (Так, я знаю, що він сьогодні читав), «Ти знаєш, який сьогодні день?» (Так. Я знаю, який сьогодні день).

Так як ці займенники відносяться до іменних частин мови, до яких ставиться запитання, вони називаються відносними. Відносні — ті самі, що й питальні, але вживаються в розповідних та окличних реченнях. До них належать: хто, що, який, чий, котрий, скільки. Відносні займенники – четвертий розряд.

5.    Дайте відповідь одним займенником на запитання, якщо особа невідома: «Хто сьогодні черговий?», (Хтось), «Що завадило тобі виконати домашнє завдання?» (Щось).

Такі займенники вказують на невідому, невизначену особу, предмет, ознаку або кількість, і тому називаються неозначеними. До них належать: хтось, хто-небудь, будь-хто, дехто, абихто, щось, скільки-небудь і т.д. Неозначені займенники – п’ятий розряд.

6.    Дайте відповідь: «Хто зараз хоче гіркого перцю?» (Ніхто), «Що може тебе зупинити перед досягненням мрії?» (Ніщо).

Такі займенники завжди щось заперечують, відгадайте, як їх звуть? (Заперечні). До них належать: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки і т.д. Заперечні займенники –шостий розряд.

7.    Скажіть, чий клас найкращий? Чий цей пенал? (Мій, наш, їхній).

Такі займенники завжди вказують на приналежність предмета певній особі, тому називаються присвійними. До них належать: мій, твій, наш, ваш, їхні, свій, його, її. Присвійні займенники – сьомий розряд.

8.    Дайте відповідь на запитання із займенником, що вказує на близькість чи далекість предмета від мовця: «Який тобі потрібен підручник?» (Цей, той), або на кількість предметів: «Скільки школярів було на тому святі?» (На тому святі було стільки школярів, скільки вміщав майданчик).   

Такі займенники вказують на предмет, ознаку або кількість предметів, а тому називаються  вказівними. До них належать: той, цей, такий, стільки. Вказівні займенники – восьмий розряд.

9.    Дайте відповідь на запитання із займенником, якщо всі присутні мають однакову думку: «Хто з вашого класу хотів би вирушити у мандрівку?» (Весь клас, всі).

Такі займенники вказують на узагальнену ознаку і використовуються як означення, тому їхня назва – означальні. До них належать: весь, всякий, кожний, сам, самий, інший. Означальні займенники – дев’ятий розряд.

 Докладніше з кожним розрядом та його особливостями ми будемо знайомитися на наступних уроках.

4.    Закріплення набутих знань, умінь і навичок.

Записати речення, знайти займенники, визначити їх розряди.

 (Ми живемо в багатоповерховому будинку – особовий).  (Сашко повернув мій зошит з біології – присвійний).  (Несподівано хтось постукав у двері – неозначений).  (Що трапилося на весняних канікулах? – питальний). (Ніхто не зломить народну силу! – заперечний). (Цей твір виявився дуже цікавим! – вказівний).

Виконання вправи 504 (стор. 192) з підручника.

5.    Підведення підсумків уроку.

6.    Домашнє завдання та інструктаж про його виконання.

Вивчити правила (параграф 59), виконати письмово вправу 506.

Індивідуальне завдання: підкреслити всі члени речення, визначити частини мови.

Урок розвитку мовлення. Усний твір-роздум про вчинки людей

 

 Тема:  УРМ. Усний твір-роздум про вчинки людей

Мета :  ознайомити учнів    із поняттями «вчинок» та «подвиг»;

            пояснити, чому необхідно вміти керувати своїми почуттями; розвивати увагу,

 критичне мислення; виховувати  в учнів почуття відповідальності за свої вчинки.

Основні поняття і терміни: учинок, моральний учинок, подвиг, емоції, почуття.  

Тип уроку: комбінований. 

                                                                          Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка  домашнього завдання

    Дидактична гра «Так-ні».

Запитання до гри.

1.Усе гарне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям, - це добро.(+)

2. Зло сприяє зближенню людей, їх вільному розвитку і щастю.(-)

3.Добро сприяє відчуженню людей одне від одного та їхню загибель.(-)

4.Усе негативне, що руйнує життя і добробут людей, - це зло.(+)

5. «Люби ближнього, як самого себе» - це твердження називають «золотим правилом моралі».(-)

6. Доброю вважають ту людину, яка, свідомо вибираючи між добром і злом, здатна поступитися

     власними інтересами і бажаннями заради інших.(+)

7.Добро в усі часи пов’язувалося з любов’ю, милосердям, підлістю, і слобкодухістю.(-)

8. Те, що погане, негарне і варте всілякого засудження, - це зло.(+)

9. те, що добре, гарне і варте всілякого схвалення, - це добро. (+)

10. Зло в усі часи пов’язувалося з ненавистю, приниженням і жорстокістю.(+)

11.  В основі моральних правил лежить  поняття зла.(-)

12. Доброчинність – це корисні вчинки, зроблене добро, надання допомоги 

кому-небудь.(+)

ІІІ. Вступна частина

    1.Мотивація навчальної діяльності.

                         Слово вчителя    

                           Будь-який вчинок завжди має наслідки.

     Вчинок споріднений зі словами «чинити, діяти». Оскільки людське життя

 складається з різноманітних дій, то всі ці дії і називають людськими вчинками.  

  «Людина є тим,  що вона чинить».

Усім вам, мабуть, доводилося чути від дорослих слова «добрий вчинок» і «поганий

 вчинок». Наведіть приклади доброго  і поганого вчинку.

  2.Оголошення теми  уроку і очікуваних результатів.

IV.Основна частина

    Що таке вчинок, моральний вчинок, подвиг.

Використання інтерактивної технології «Робота в парах»

Учитель роздає на кожну парту по два тексти.

 Завдання учням 

·  Уважно прочитайте два тексти. Підкресліть ті слова й речення, які  свідчать про вибір

і вчинки героїв.

    Альберт Швейцер (1875 – 1965)

   Альберт  Швейцер – людина, яка  «сама себе  виховала». Будучи багатим, щасливим, не маючи потреби ні в чому, він у 30 років пожертвував і грішми, і кар’єрою, і статком. Він зробив вибір, прийняв рішення – виїхав до Африки, де безкорисливо служив людям:

лікував дітей, купував продукти харчування, допомагав словом і діями тим, хто потребував його допомоги.

               Григорій Сковорода(1722 – 1794)

       Григорій Сковорода – український філософ, син простого козака.

       Більшу частину свого життя він провів у мандрах Слобідською Україною. Зупинявся в селянських хатах, допомагав простим людям. 

       Жив  Григорій Савич скромно, уникаючи надмірностей. Рішуче відмовлявся від посад і почестей, які йому пропонували. На базарах і у найбідніших хатах співав свої пісні, розповідав байки, дарував людям свої твори. 

          

 

 Запитання учням

Все наше життя – це вчинки, дії. Гарні чи погані, продумані чи нерозважливі, корисні чи шкідливі. Від чого залежить якість учинку? Що лежить в основі наших дій?

 

   Завдання учням

-   Спробуйте розібратися, що впливає на наші вчинки. Доповніть поданий список своїми

пропозиціями. Отже, на наші вчинки впливають:

____  приклад батьків;

____  закони суспільства;

____  приклади друзів

____  шкільне виховання;

____  виховання вулиці;

____  приклади з книг, кінофільмів;

____ приклади поведінки в суспільстві;

____ закони вулиці;

____ пошук істини;

1.                        Дайте оцінку вчинку з розповіді.

а) Робота з підручником.    Вправа 609 (стор. 244)

                       Слово вчителя

                        Вчинок, який потребує надзвичайного напруження сил, самопожертви, ризику для

                        життя, називають  подвигом    

                      Колективне обговорення. 

-   Які подвиги героїв нашої країни вам відомі?

 

Колективне підведення підсумку того, як наші вчинки впливають на наше життя.

2.                        Як навчитися керувати собою 

             а)Запитання учням

 

 Чи завжди ви  прораховуєте наслідки своєї поведінки?

 Чи ви  намагалися коли-небудь нею керувати?

 

Слово вчителя 

 Психологи радять людині, яка хоче навчитися керувати своєю поведінкою, в усіх

 складних ситуаціях діяти за таким планом:

Зупинись і подумай.  Прийми рішення. Починай діяти. 

V. Заключна частина

Підсумовуючи розгляд теми, наведу слова давньокитайського мислителя Конфуція: «Три шляхи у людини, щоб розумно чинити: перший, найблагородніший, - розум, другий, найлегший – наслідування, третій, найгіркіший – досвід». Право кожного обрати свій шлях. Проте , перш ніж щось зробити, як закликав мислитель, найкращим буде подумати. Народна мудрість про це  твердить: «Сім раз відміряй, а один відріж». Пам’ятайте про ці слова, здійснюючи різноманітні вчинки у своєму житті. 

VI. Домашнє завдання. 

 

 

Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників

 

  Тема: Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників за значенням.

Мета: поглибити знання учнів про загальне значення займенника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль у реченні;  розвивати навички правильного визначення розрядів займенників за значенням;  виховувати спостережливість та уважність, пошану до українських традицій, звичаїв.

Епіграф:  «А поспитай звичайного займенника,

                 За кого він у мові? За іменника!

                 (Хоч може цей наш скромний посередник

                 Замінювати числівник і прикметник)» Д. Білоус

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку:

1.    Орг. момент. Актуалізація опорних знань учнів.

2.    Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

3.    Вивчення нового матеріалу.

-        Як ви вважаєте, звідки ж займенник дістав таку назву? Чому він так називається? (Замінює іменник).

-        Що ще ми дізналися з епіграфу? (Займенник може замінювати не тільки іменник, а ще й прикметник та числівник).

-        А яка ж різниця між займенником та іменником? Як їх відрізнити один від одного?

             Послухайте казку.

У великому місті Українська Мова на одній вулиці жила собі сім’я Іменників. По сусідству з ним жила сім’я Займенників. Іменники пишались тим, що саме вони дають імена та назви всім предметам.

-        Ми дуже важливі! – хвалилися вони.

А Займенники були маленькі та скромні. Коли говорили Іменники, вони мовчали. Та одного разу сталась пригода. Застудились Іменники, у них пропав голос. Що ж робити? Що станеться з мовою? І тут на допомогу своїм сусідам прийшли скромні Займенники. Вони хоч і не могли називати предмети, але могли вказати на них. І сталося диво. Замість хворого іменника «дівчинка» у реченні став Займенником «вона», замість хлопчика «він». А як легко вказували Займенники на себе і на своїх друзів.

      - Я, Ти, Ми, Ви! – весело вигукували вони.

Іменники зізнались, що цю роботу вони б ніколи не змогли так добре виконати. З того часу Іменники дружать із Займенниками, допомагають їм будувати речення. А країна Українська Мова стала ще кращою та багатшою. Кількість займенників в Українській Мові невелика, але вживаються вони дуже часто.

-        Про що ви дізналися з казки?

-        Так навіщо ж нам потрібен займенник? (Щоб уникати повторення однакових слів. Правильно вжиті займенники, крім того, допомагають пов’язати речення між собою в тексті, роблять мову чистою та милозвучною).

-        А яка ж різниця між іменником та займенником? (Іменник називає предмет чи особу, а займенник лише вказує на них).

-        Тож, давайте сформулюємо визначення займенника. (Займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку та кількість, але не називає їх, відповідає на питання хто? що? який? чий? котрий? скільки?)

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.

-        Прочитаємо правило у підручнику та розглянемо таблицю.   с. 190-191

        Кожен займенник має своє значення. В українській мові за значенням займенники поділяються на дев’ять розрядів, з якими ми сьогодні познайомимось оглядово, розглянемо їх назви та питання.

1.    Дайте відповіді із займенниками на запитання: «Хто хоче на море?», «Хто навчається в цьому класі?», «Хто сьогодні запізнився?» (Я, ми, він). Речення запишіть у зошит, займенники підкресліть. Які це займенники?

Перший  розряд - займенники, які вказують на особу, тому вони так і називаються – особові. До них належать: я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони.

2.    Запишіть та продовжить речення про вашу майбутню професію: «У майбутньому я бачу (себе)…». Який займенник ви використали?

Цей займенник незмінюваний, не має форми Н.в., роду та числа, а лише вказує на особу, яка виконує дію. Він називається – зворотнім – другий розряд.

3.    Поставте таке питання, щоб на нього можна було відповісти: «Я – учень» (Хто ти?), «Я сьогодні спав, читав книгу, малював» (Що ти сьогодні робив?), «Теплий вітер торкався мого обличчя»  (Який вітер торкався твого обличчя?).

Такі займенники завжди щось питають та вживаються у питальних реченнях, тому їх так і назвали – питальні. До них належать: хто? що? який? чий? котрий? скільки? Питальні займенники – третій розряд.

4.    Дайте повну стверджувальну відповідь із займенником на запитання: «Ти знаєш, хто та дівчинка біля вікна?» (Так, я знаю хто вона), «Ти знаєш, що він сьогодні читав?» (Так, я знаю, що він сьогодні читав), «Ти знаєш, який сьогодні день?» (Так. Я знаю, який сьогодні день).

Так як ці займенники відносяться до іменних частин мови, до яких ставиться запитання, вони називаються відносними. Відносні — ті самі, що й питальні, але вживаються в розповідних та окличних реченнях. До них належать: хто, що, який, чий, котрий, скільки. Відносні займенники – четвертий розряд.

5.    Дайте відповідь одним займенником на запитання, якщо особа невідома: «Хто сьогодні черговий?», (Хтось), «Що завадило тобі виконати домашнє завдання?» (Щось).

Такі займенники вказують на невідому, невизначену особу, предмет, ознаку або кількість, і тому називаються неозначеними. До них належать: хтось, хто-небудь, будь-хто, дехто, абихто, щось, скільки-небудь і т.д. Неозначені займенники – п’ятий розряд.

6.    Дайте відповідь: «Хто зараз хоче гіркого перцю?» (Ніхто), «Що може тебе зупинити перед досягненням мрії?» (Ніщо).

Такі займенники завжди щось заперечують, відгадайте, як їх звуть? (Заперечні). До них належать: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки і т.д. Заперечні займенники –шостий розряд.

7.    Скажіть, чий клас найкращий? Чий цей пенал? (Мій, наш, їхній).

Такі займенники завжди вказують на приналежність предмета певній особі, тому називаються присвійними. До них належать: мій, твій, наш, ваш, їхні, свій, його, її. Присвійні займенники – сьомий розряд.

8.    Дайте відповідь на запитання із займенником, що вказує на близькість чи далекість предмета від мовця: «Який тобі потрібен підручник?» (Цей, той), або на кількість предметів: «Скільки школярів було на тому святі?» (На тому святі було стільки школярів, скільки вміщав майданчик).   

Такі займенники вказують на предмет, ознаку або кількість предметів, а тому називаються  вказівними. До них належать: той, цей, такий, стільки. Вказівні займенники – восьмий розряд.

9.    Дайте відповідь на запитання із займенником, якщо всі присутні мають однакову думку: «Хто з вашого класу хотів би вирушити у мандрівку?» (Весь клас, всі).

Такі займенники вказують на узагальнену ознаку і використовуються як означення, тому їхня назва – означальні. До них належать: весь, всякий, кожний, сам, самий, інший. Означальні займенники – дев’ятий розряд.

 Докладніше з кожним розрядом та його особливостями ми будемо знайомитися на наступних уроках.

4.    Закріплення набутих знань, умінь і навичок.

Записати речення, знайти займенники, визначити їх розряди.

 (Ми живемо в багатоповерховому будинку – особовий).  (Сашко повернув мій зошит з біології – присвійний).  (Несподівано хтось постукав у двері – неозначений).  (Що трапилося на весняних канікулах? – питальний). (Ніхто не зломить народну силу! – заперечний). (Цей твір виявився дуже цікавим! – вказівний).

Виконання вправи 504 (стор. 192) з підручника.

5.    Підведення підсумків уроку.

6.    Домашнє завдання та інструктаж про його виконання.

Вивчити правила (параграф 59), виконати письмово вправу 506.

Індивідуальне завдання: підкреслити всі члени речення, визначити частини мови.