Українська народна казка, її жанрові особливості, українська література, 5 клас

  Підготувала

Світлана Канарян

вчитель української мови

та літератури

Тема: Українська народна казка, її жанрові особливості, українська література, 5 клас

  Мета: поглибити знання учнів про українську народну  казку як фольклорний жанр, навчити дітей визначати жанрові особливості народної казки. Виявити закономірності побудови казок і на цій основі вчити складати свої власні, удосконалювати навички слухання; розвивати комунікативні уміння, креативне мислення, творчу фантазію, уяву; виховувати почуття прекрасного, інтерес до казок. Заохочувати дітей до пояснення особистого сприйняття і тлумачення казки: вчити дітей розрізняти добро і зло як у казках, так і в житті, виховувати їх гуманістами, духовно багатими людьми, прагнути робити добро.

 Комунікативний компонент —розвиток умінь аудіювання, виразного читання, удосконалення умінь створення власних висловлювань відповідно до умов спілкування.

Соціокультурний — усвідомлення закономірностей побудови казки, жанрових особливостей української народної  казки, духовності українського народу, відображення в казках моральних цінностей українців.

Діяльнісний (стратегічний) — розвиток загальнонавчальних умінь аналізувати казки, виділяти головне та другорядне, спільне та відмінне у явищах та поняттях, які належать до різних навчальних предметів, уміння працювати з додатковою літературою, переносити раніше отримані знання і вміння в нову ситуацію (креативність).

Лінгвістичний — формування умінь добирати мовні засоби, вживати у своєму мовленні слова в переносному значенні, синоніми, антоніми, фразеологічні звороти тощо.

Літературознавчий — узагальнення і систематизація знань про українську народну казку, її жанрові, структурні, змістові та мовні особливості.

Обладнання — підручники з української мови та літератури для 5 класу, фразеологічний словник, тематичні літературознавчі словнички, таблиці, схеми, тестове завдання в Power Point,  ілюстрації до українських народних казок.

Інтеграція видів мовленнєвої діяльності: читання, аудіювання, говоріння, художня й ігрова діяльність.

Тип уроку — інтегрований, бінарний (української мови (розвиток зв'язного мовлення), роботи з інформаційним гроном).

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.  Оголошення епіграфу уроку:

 Вчитель: Які щасливі очі у казок!

 Ліна Костенко

Вчитель: Якою уявляється вам казка?.

— Хіба можуть у казки бути очі, ще й щасливі?

— Як ви розумієте цю метафору?

— На що вказує епітет "щасливі"?

Яка найбільш характерна ознака казки передається словами "добра ласка"?

— Які казки вам читала чи розповідала матуся у дитинстві? (Відповіді учнів).

              

 Вчитель: Добре. Молодці. Справді, казка - це завжди щасливий кінець. Казка – це добро, яке перемагає зло. У казці  з’явиться прекрасний принц на коні, який повезе вас до красивого замку, захистить, одружиться. Троянди будуть падати на вас просто з неба і встилати вам дорогу до щастя.

2. Повідомлення теми, визначення завдань уроку.

Сьогодні на уроці ми маємо поглибити свої знання про  українську народну казку, як фольклорний жанр, її характерні риси, жанрові особливості, закони, за якими вона будується, щоб самим виступити у ролі письменників, скласти казку на новий лад. Тому завдання уроку буду формулювати не я, це зробите ви самі. Так які завдання ми ставимо перед уроком? (Відповіді учнів).

Отже, на сьогоднішньому уроці ми маємо:

— узагальнити знання про українську народну  казку;

— виявити закономірності і особливості побудови казок, їх визна­чальні змістові і структурні риси;

—   визначити її жанрові особливості;

— відкрити "секрети" казок;

— побудувати технологічну картку майбутньої казки;

— створити казку;

— відредагувати її;

— намалювати ілюстрації тощо.

Сформульовані завдання визначають наш план і структуру уроку: учні самі складають план уроку, який записується на дошці.

Отже, максимум самостійності, уваги, фантазії. Зичу вам на урок творчої наснаги!

3. Мотиваційний етап

Давайте пограємо з вами в гру «Палітра».

Ми з вами зараз спробуємо визначити колір слова. Тож перше слово  небо. Якого кольору це слово? (Відповіді дітей).

Сонце? Радість? Добро? Дитинство? (різнобарвне) Казка? (різнокольорова)

Добре, тоді визначте, який у вас зараз настрій, теж у кольорі?  (Відповіді дітей)  (барвистий..)

       Наступне завдання: Прийом –незакінчене речення.

Ви повинні закінчити речення «Моя улюблена українська народна казка - це…» Яка? Тому що…? (Відповіді учнів).

Дякую. Молодці.

4. Актуалізація опорних знань

Метод бесіди

 Вчитель: Дайте визначення, що ж таке казка? (відповіді учнів)

             (Казка - це один із основних жанрів народної творчості, епічний, розповідний, сюжетний художній твір усного походження про вигадані та фантастичні події).

Вчитель. Добре. Правильно відповіли. Сучасна людина вимірює все кількістю і якістю інформації. З цього погляду, казка – носій інформації, який тягнеться до нас із сивої давнини.

-         Чому, на вашу думку, дитина звикла беззастережно довіряти казці? (Відповіді учнів)

Вчитель: І дійсно, дитина довіряє казці, тому що вона довіряє своїй матусі, бабусі, своїм предкам.

-         Чому казка вчить нас? (Відповіді учнів).

Вчитель: Тож казка вчить дитину жити, показує: що є добро, а що є зло.

-         Чи нав’язує нам казка якісь ідеї? Наведіть приклади  казок, де дитина може самостійно дійти до правильних висновків. (Відповіді учнів)

Вчитель: Так, вона робить це ненав’язливо. Наприклад, казка «Колобок». Дитина самостійно доходить до висновку, що не можна без дозволу батьків йти з дому, не можна розмовляти з незнайомцями, тому що буде біда. Причому, у казці не звучить слово «не можна». Дитина до цього висновку доходить самостійно.  Вона вчиться: що можна робити й чого не можна.

-         Чи є українська народна казка носієм культури, якої? (Відповіді учнів)

Вчитель: Дійсно, казка – це ще й носій етнічних традицій, які передаються ненав’язливим способом.  Ще, казка вчить  мови. Саме в казці ви знайомитесь з деякими фразеологізмами, дізнаєтесь  про те, що є семантичний ряд і антонімічні пари, тощо.

-         Наведіть приклади фразеологізмів, які вам зустрічалися в українських народних казках, які ми й досі використовуємо в сучасній мові? (Відповіді учнів).

(Кінці в воду, комар носа не підточить).

*    Міні тест (щоб  з’ясувати, як учні розуміють, що ж таке казка?)

(опитати декількох учнів)

1.     Казка – це твір за обсягом:

а) великий         б) невеликий +    в)  більше 10 сторінок     г) менше 100 сторінок

2. Події, про які йдеться в казці

а) реалістичні        б)  давні            в) фантастичні +       г)  цікаві

3. У казках бувають повтори

а) не буває зовсім      б)    тринадцятикратні     в) чотирикратні   

г) трикратні +

4. У казках героєві допомагають

а)  герой все робить сам    б)  рідні та близькі   в) чарівні предмети +  

 г) конспекти

5. В основі сюжету лежить боротьба між

а) добром і злом  +     б) чарівником і чудовиськом     в) сильним і слабшим      г) українцями та ордами

Після успішного виконання – похвалити. 

5. Повторення й узагальнення знань про українську народну  казку.

  * Інформаційне гроно

Разом з учнями заповнюємо інформаційне гроно.

 Казка – це твір невеликого обсягу,

-         в ній події фантастичні, 

-         має традиційну будову (традиційний початок, традиційний кінець),

-         в казці обов’язкові трикратні повтори,

-          герой користується чарівними предметами (якщо це чарівна казка),

-         в казці завжди добро перемагає зло,

-         автором казок є народ,

-         вона має варіативність.

6. Складання  казки на сучасний лад.

Вчитель: Ви сьогодні спробуємо скласти власну українську казку на новий лад.

Маєте обов’язково використати той матеріал, який ви вже знаєте. Тобто жанрові особливості казки.

В нашій казці обов’язково повинен бути традиційний початок. Герої казки козаки, які мають імена: Пильнослух, Багатоказайло, Всечитака, Перомпишенко.  Місце і час подій – 2016 рік, Україна. Основа конфлікту традиційна: боротьба добра і зла. Чарівні предмети: мобільний телефон, ноутбук,  електронна книга й меч – голова з плеч. У казці має бути трикратний повтор і традиційна кінцівка. І як фантастична подія – подорож у часі.

Отож,  починаємо, складаємо казку разом.

Учні: Жили – були собі козаки: Пильнослух, Багатоказайло, Всечитака, Перомпишенко. Вони були сильні, відважні, мудрі, справедливі та гарні.)

Вчитель: Одного разу потрапили вони у велику бурю на Дніпрі й трапилося так, що човен їх не зміг пройти між порогами. Їх накрило величезною хвилею.

І далі….?

Учні: Дивляться печера. Зайшли вони в печеру, дивляться а там тунель. В кінці тунелю – світло. Рушили друзі тим тунелем. Дуже дивний був той тунель. Здавалося, наче різні образи та події промайнули в ньому за декілька хвилин. Виявилося, що то не простий тунель, а портал часу.

Вчитель: Кого вони там побачили?

Учні: Людей, одягнених не так як вони. А потрапили вони на Схід України. На Сході зараз тяжко.

Вчитель: Здивувалися козаки. Невже минуло стільки століть, а ніщо не змінилося? За волю продовжує Україна боротись. Отож вирішили козаки…

Учні: Допомогти своїм землякам. І кожен із наших героїв знайшов собі побратимів.

Вчитель: І допомагали нашим героям чарівні предмети….

Учні: Пильнослух сказав: «Для переговорів мені потрібен помічник!» І в той же момент у нього в руках з’явився мобільний телефон.  Всечитака побажав електронну книгу, бо хотів описати події, які відбувалися навколо нього. Перомпишенко побажав ноутбук надсучасний, щоб бути в курсі всього того, що відбувається у світі. Але не вистачало їм сили, щоб перемогти ворога. Три рази вони кидалися в бій, і три рази вони отримували відсіч. Аж, раптом, Багатоказайло забажав  справжню зброю, яка може знищити ворога, і в цей час з’явився меч - голова з плеч.

Вчитель: Бій був дуже запеклий, але козаки, разом з українськими кіборгами, змогли відкинути ворогів дуже далеко.

І….

Учні: І стала Україна мирною, щасливою,  квітучою державою.

Вчитель: І традиційний кінець казки….

Учні: От і казочці кінець, а хто слухав – молодець!

Вчитель: Молодці, дуже гарна у нас казка!

*  Методика  «Море запитань».

Вчитель: Питання діляться на:

       - На поверхневі (можна побачити відповіді прямо в тексті)

Вчитель: Коли відбувалися події? Як звали героїв казки?  (Відповіді учнів).                             

       - Підводні (потрібно шукати відповіді між рядками)

Вчитель: Чому козаки мали саме такі імена? Як ви гадаєте? (Відповіді учнів).                                                                                                                                                                          (Тому що вони відповідали їх якостям. (Наприклад: Багатоказайло міг домовитись про щось, Всечитака швидко знаходив різну потрібну інформацію, Перомпишенко добре та чесно міг висвітлювати події, які відбувалися навкруги, а Пильносдух вмів не тільки бездоганно чути, а й уважно слухати співрозмовників.)

   - Глибинні (інтерактивні питання інтерактивні та пов’язані з власним досвідом).

Вчитель: З якими видами мовленнєвої діяльності пов’язані імена козаків?    (Відповіді учнів).

(Чотири козаки – чотири види мовленнєвої діяльності: Говоріння, Читання, Аудіювання, Письмо)

 Вчитель: Якби я потрапив в минуле, то…. щоб відбулося?.... Якби я зустрів тих козаків, то…. щоб я у них запитав?... (Відповіді учнів).

  7. Підсумок і узагальнення уроку

1. Що ж таке казка?

2. Які її жанрові особливості?

3.Чого вчать нас казки? (Добро перемагає зло. Якщо людина має добре серце, то їй допомагають навіть «дивовижні» помічники.)

4. А чи буває так у реальному житті? І в реальному житті завжди знайдеться хтось, хто прийде на допомогу?

5. То чи вчать нас казки, як жити на світі?

                                                              (Відповіді учнів).

Вчитель: Тож можна зробити висновок, що казка кожну людину вчить робити висновки, мріяти і бачити світ по-особливому.

8. Мотивація оцінок.

9. Домашнє завдання.

Написати на окремі аркуші паперу казку, яку ми разом складали на уроці, додати щось своє, намалювати ілюстрації.