Розповідні, питальні й спонукальні речення можуть мати різний ступінь емоційного забарвлення.
Одні з них вимовляються зі звичайною інтонацією й належать до емоційно нейтральних; інші – з підсиленою, напруженою й називаються окличними.
Отже, розповідні, питальні й спонукальні речення можуть бути окличними:
- О земле-мати! В зоряній судьбі вітаю материнство я в тобі! (Т. Коломієць) – розповідно-окличне;
- Чому ж ти, орле мій, з орлами не літаєш, а крила веслами волочиш по землі?! Чому ж ти, лицар мій, на герць не виступаєш, а вітром жалібно голосиш на ріллі?! (О. Олесь) – питально-окличні;
- О слово! Будь мечем моїм! (О. Олесь) – спонукально-окличні;
- Народе мій, ясна любове! Ти волю лиш яви свою поклич – а серце вже готове за тебе згинути в бою! (Д. Павличко) – спонукально-окличні.
Немає коментарів:
Дописати коментар