Просторічні слова

 

 

                                                                   Просторічні слова

Мета:  поглибити знання про групи слів за сферою вживання; виробити навички знаходити слова певних груп у текстах; навчити правильно і доречно використовувати у мовленні стилістично забарвлені слова;  розвивати культуру мовлення

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I.                    Мотивація навчальної діяльності школярів. 

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

4. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

Слово вчителя

Просторічні слова:  Жаргонізми: дембель, карасі.

Сленг: чьотко, фота, фенька, деньрик.

Вульгаризми: бабки-гроші, попертися-піти.

Росіянізми: слідуючий, столова, канєшно.

  Просторічними називаються спотворені слова, які засвідчують низький рівень мовленнєвої культури — фактичний або ж умовний, тобто уживаний зі спеціальною метою — створення комічного враження, інтимізації процесу спілкування, створення колориту розмовної невимушеності і т. п. 

 Від усіх інших шарів усного нелітературного мовлення (діалектизми, жаргонізми, професіоналізми, арготизми) просторічні слова відрізняються тим, що їх уживаність не обмежена ні певною територією, ні формами спілкування, прийнятими в певних соціальних чи професійних групах людей. Емоційний же ефект від уведення таких слів до літературно нормованих текстів пов'язаний переважно з тим різким контрастом, який вони створюють, відступаючи від норми. В художній літературі просторічні форми використовуються здебільшого для мовленнєвої характеристики дійових осіб, а також для створення колориту невимушеності, живої розмовності, дуже часто з метою комічного увиразнення мовлення. Наприклад: „— Сховай собі Бога в кишеню! — зареготавши, гукнув він (начальник міліції). — Покажи документи! Де твоя посвідка?” (В. Підмогильний).

До особливих різновидів просторічних форм належать так звані сленг та вульгаризми.

Термін „сленг” використовується у двох значеннях. У першому — ним позначають жаргонізми переважно англомовного походження. В другому — такі жаргонні слова та вирази, які перестали бути належністю лише окремих соціальних груп і перейшли до загальновживаних шарів просторічної лексики. З цієї причини слова сленгового утворення можна назвати інтержаргонізмами, „наприклад, „ажур" у мовленні бухгалтерів означає „на сьогодні", поза бухгалтерським середовищем — „усе гаразд"; „пасувати" в жаргоні картярів має значення „відмовлятися від гри до наступної роздачі карт", у ширшому вжитку — „ухилятися від виконання своїх обов'язків"”.

Найбільш згрубілі та лайливі форми просторічних слів та зворотів називаються вульгаризмами (від лат. vulgaris — звичайний, простий), наприклад: пика, харя і т. д. Ось якою добірною лайкою (лише в перших чотирьох рядках — 13 лайливих слів) заклинає Дідона Енея в поемі І. Котляревського „Енеїда”:

„Поганий, мерзький, скверний, бридкий,

 

Пошуково-вибіркова робота

Знайдіть у наведених реченнях вульгаризми. Поясніть їх навантаження в авторському тексті.

1.  Оце тобі, сучий сину, за тії уразки, що ти їздив поміж миром без всякой опаски (М. Костомаров). 2. Чи чуєш ти, мурмило, не будь уїдливий і впертий, як оса… 3. Бач, шкапо, чого ти наробила! 4. Він вилупив баньки з лоба, і все затрусилось (Т. Шевченко).

Виконання вправ із підручника.

5.Підсумок уроку

6. Домашнє завдання