Просторічні слова
Мета: поглибити знання про групи слів за сферою вживання; виробити навички
знаходити слова певних груп у текстах; навчити правильно і доречно
використовувати у мовленні стилістично забарвлені слова; розвивати культуру мовлення
Тип уроку: вивчення нового
матеріалу.
Хід уроку
I.
Мотивація навчальної діяльності школярів.
ІІ. Оголошення теми й мети уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
4. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
Слово вчителя
Просторічні слова: Жаргонізми: дембель, карасі.
Сленг: чьотко, фота,
фенька, деньрик.
Вульгаризми: бабки-гроші,
попертися-піти.
Росіянізми: слідуючий,
столова, канєшно.
Просторічними називаються спотворені слова, які засвідчують низький рівень мовленнєвої культури — фактичний або ж умовний, тобто уживаний зі спеціальною метою — створення комічного враження, інтимізації процесу спілкування, створення колориту розмовної невимушеності і т. п.
Від усіх інших шарів усного нелітературного мовлення (діалектизми, жаргонізми, професіоналізми, арготизми) просторічні слова відрізняються тим, що їх уживаність не обмежена ні певною територією, ні формами спілкування, прийнятими в певних соціальних чи професійних групах людей. Емоційний же ефект від уведення таких слів до літературно нормованих текстів пов'язаний переважно з тим різким контрастом, який вони створюють, відступаючи від норми. В художній літературі просторічні форми використовуються здебільшого для мовленнєвої характеристики дійових осіб, а також для створення колориту невимушеності, живої розмовності, дуже часто з метою комічного увиразнення мовлення. Наприклад: „— Сховай собі Бога в кишеню! — зареготавши, гукнув він (начальник міліції). — Покажи документи! Де твоя посвідка?” (В. Підмогильний).
До
особливих різновидів просторічних форм належать так звані сленг та вульгаризми.
Термін
„сленг” використовується у двох значеннях. У першому — ним позначають
жаргонізми переважно англомовного походження. В другому — такі жаргонні слова
та вирази, які перестали бути належністю лише окремих соціальних груп і
перейшли до загальновживаних шарів просторічної лексики. З цієї причини слова
сленгового утворення можна назвати інтержаргонізмами, „наприклад, „ажур" у
мовленні бухгалтерів означає „на сьогодні", поза бухгалтерським
середовищем — „усе гаразд"; „пасувати" в жаргоні картярів має
значення „відмовлятися від гри до наступної роздачі карт", у ширшому
вжитку — „ухилятися від виконання своїх обов'язків"”.
Найбільш
згрубілі та лайливі форми просторічних слів та зворотів називаються вульгаризмами (від
лат. vulgaris — звичайний, простий), наприклад: пика, харя і т. д.
Ось якою добірною лайкою (лише в перших чотирьох рядках — 13 лайливих слів)
заклинає Дідона Енея в поемі І. Котляревського „Енеїда”:
„Поганий,
мерзький, скверний, бридкий,
Пошуково-вибіркова робота
Знайдіть у наведених реченнях
вульгаризми. Поясніть їх навантаження в авторському тексті.
1. Оце тобі, сучий сину, за тії уразки, що ти їздив поміж миром без всякой
опаски (М. Костомаров). 2. Чи чуєш ти, мурмило, не будь уїдливий і впертий, як
оса… 3. Бач, шкапо, чого ти наробила! 4. Він вилупив
баньки з лоба, і все затрусилось (Т. Шевченко).
Виконання вправ із підручника.
5.Підсумок
уроку
6. Домашнє
завдання
Немає коментарів:
Дописати коментар