Тема: УРМ.
Твір-опис приміщення за власним спостереженням, 6 клас
Мета: формувати в учнів вміння осмислювати тему, визначати межі
теми та головну думку майбутнього тексту, добирати й систематизовувати матеріал
для твору (виділяючи головне і менш важливе), складати план майбутнього
висловлювання, заздалегідь вибирати найбільш доречний для розкриття теми
основний тип мовлення та стиль висловлювання, реалізовувати задум на чернетці,
добираючи адекватні змісту виражальні засоби мови; удосконалювати чорновий
варіант твору; розвивати культуру писемного мовлення школярів, розвивати
спостережливість, увагу до влучного і точного слова; сприяти збагаченню
словника учнів та удосконаленню граматичного ладу їхнього мовлення.
Хід уроку
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до твору.
Прочитати (прослухати) уривки. Дати відповіді на запитання:
· Як автор (або персонаж
твору) ставиться до описаного приміщення?
· З чого зрозуміле його
ставлення?
· Назвати використані в уривку
оцінні слова та художні засоби (порівняння, епітети, уособлення). Що зумовило
їх добір?
Яка ж простота на перший погляд! Кімната невелика, з двома
вікнами. Великий дерев’яний стіл, а побіч нього дерев’яне крісло, оббите
чорним сап’яном. Під стіною просте ліжко, вузьке, вкрите ведмежою шкурою. На
стіні – одна ікона, а під нею – княжа шабля. В куті – боката присадкувата
кахлева піч з комином, у якому горів безустанку вогонь, бо в мурах було холодно
й сиро. Крім княжого крісла, не було нічого іншого, бо тим гостям, яких князь
тут приймав, не вільно було в присутності князя сідати.
З тієї княжої кімнати, яка була заразом його спальнею, вели
двері до дальших кімнат, краще прибраних.
За А. Чайковським.
Вони увійшли в хату. Покої були дуже старі: в них тхнуло
трухлятиною. Син побачив, що в покоях нічого не змінилось од часу його дитячих
літ. Світлиця з обдертими сволоками, з потьмянілими образами була така сама, як
і кілька десятків років тому. В кімнаті стояла та сама зелена велика скриня,
скляна шафа. Була та сама довга груба лежанка, те саме старезне ліжко.
Оглядівши хату й сіни, син швидше вийшов у садок.
За І. Нечуєм-Левицьким.
Попід стінами й по кутках кабінету Василя Андрійовича Жуковського
стояли античні статуї. На стінах висіли чудові картини італійських
майстрів. На столі височіли бюсти царя та його дружини. Впадали в око шафи з
книжками, а ще – велетенське бюро горіхового дерева, турецький диван та м’які
затишні крісла.
Сам господар був теж м’який, кругловидий. Враження м’якості й
домашності підкреслював кабінет. Усе тут нагадувало, що гості – люди свої, тут
кожному дозволено матися вільно, поводитися відповідно до своєї вдачі та
нахилів.
За Ю. Мушкетиком.
Сплять у кімнаті речі. Що сниться дубовій плечистій шафі? Можливо,
те, як була вона колись деревом, і в її тілі й досі звучить шерех тугого листя,
живе пам’ять про одуда, що дудів у її гіллі, живе пам’ять про старий ліс, де
тхне мурашниками й опалим хмизом… На етажерці стримлять стосики книг – як
почуваються капітан Немо і Дерсу Узала, чи вгамувались хоч на хвилю
компрачикоси, алхіміки, Пісаро, мушкетери?.. Сплетений із лози стілець
ледь-ледь жовтіє, ніби місячний промінь присів на ньому спочити.
За Є. Гуцалом.
Колективне складання плану твору-опису приміщення.
Орієнтовний план твору
1. Призначення приміщення.
2. Його розмір, форма, освітлення.
3. У яких кольорах оздоблено інтер’єр.
4. Наявні в приміщенні меблі та речі. (Де їх розташовано і
які вони).
5. Моє враження від приміщення.
Колективний добір матеріалу до твору: назв предметів, які є у
вибраному для опису приміщенні (їдальні, читальному залі бібліотеки, вестибюлі,
шкільній майстерні тощо), та означень, які характеризують ці предмети за
розміром, формою, матеріалом, кольором тощо (записи робляться у чернетках).
ІІІ. Складання усного
твору-опису котрогось із шкільних приміщень (за планом, з використанням
дібраного матеріалу).
ІV. Самостійна письмова робота учнів на чернетках.
V. Домашнє завдання.
Закінчивши та відредагувавши чорновий варіант твору-опису приміщення,
переписати твір до зошита.
Немає коментарів:
Дописати коментар