Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників за значенням

 

  Тема: Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників за значенням.

Мета: поглибити знання учнів про загальне значення займенника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль у реченні;  розвивати навички правильного визначення розрядів займенників за значенням;  виховувати спостережливість та уважність, пошану до українських традицій, звичаїв.

Епіграф:  «А поспитай звичайного займенника,

                 За кого він у мові? За іменника!

                 (Хоч може цей наш скромний посередник

                 Замінювати числівник і прикметник)» Д. Білоус

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку:

1.    Орг. момент. Актуалізація опорних знань учнів.

2.    Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

3.    Вивчення нового матеріалу.

-        Як ви вважаєте, звідки ж займенник дістав таку назву? Чому він так називається? (Замінює іменник).

-        Що ще ми дізналися з епіграфу? (Займенник може замінювати не тільки іменник, а ще й прикметник та числівник).

-        А яка ж різниця між займенником та іменником? Як їх відрізнити один від одного?

             Послухайте казку.

У великому місті Українська Мова на одній вулиці жила собі сім’я Іменників. По сусідству з ним жила сім’я Займенників. Іменники пишались тим, що саме вони дають імена та назви всім предметам.

-        Ми дуже важливі! – хвалилися вони.

А Займенники були маленькі та скромні. Коли говорили Іменники, вони мовчали. Та одного разу сталась пригода. Застудились Іменники, у них пропав голос. Що ж робити? Що станеться з мовою? І тут на допомогу своїм сусідам прийшли скромні Займенники. Вони хоч і не могли називати предмети, але могли вказати на них. І сталося диво. Замість хворого іменника «дівчинка» у реченні став Займенником «вона», замість хлопчика «він». А як легко вказували Займенники на себе і на своїх друзів.

      - Я, Ти, Ми, Ви! – весело вигукували вони.

Іменники зізнались, що цю роботу вони б ніколи не змогли так добре виконати. З того часу Іменники дружать із Займенниками, допомагають їм будувати речення. А країна Українська Мова стала ще кращою та багатшою. Кількість займенників в Українській Мові невелика, але вживаються вони дуже часто.

-        Про що ви дізналися з казки?

-        Так навіщо ж нам потрібен займенник? (Щоб уникати повторення однакових слів. Правильно вжиті займенники, крім того, допомагають пов’язати речення між собою в тексті, роблять мову чистою та милозвучною).

-        А яка ж різниця між іменником та займенником? (Іменник називає предмет чи особу, а займенник лише вказує на них).

-        Тож, давайте сформулюємо визначення займенника. (Займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку та кількість, але не називає їх, відповідає на питання хто? що? який? чий? котрий? скільки?)

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.

-        Прочитаємо правило у підручнику та розглянемо таблицю.   с. 190-191

        Кожен займенник має своє значення. В українській мові за значенням займенники поділяються на дев’ять розрядів, з якими ми сьогодні познайомимось оглядово, розглянемо їх назви та питання.

1.    Дайте відповіді із займенниками на запитання: «Хто хоче на море?», «Хто навчається в цьому класі?», «Хто сьогодні запізнився?» (Я, ми, він). Речення запишіть у зошит, займенники підкресліть. Які це займенники?

Перший  розряд - займенники, які вказують на особу, тому вони так і називаються – особові. До них належать: я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони.

2.    Запишіть та продовжить речення про вашу майбутню професію: «У майбутньому я бачу (себе)…». Який займенник ви використали?

Цей займенник незмінюваний, не має форми Н.в., роду та числа, а лише вказує на особу, яка виконує дію. Він називається – зворотнім – другий розряд.

3.    Поставте таке питання, щоб на нього можна було відповісти: «Я – учень» (Хто ти?), «Я сьогодні спав, читав книгу, малював» (Що ти сьогодні робив?), «Теплий вітер торкався мого обличчя»  (Який вітер торкався твого обличчя?).

Такі займенники завжди щось питають та вживаються у питальних реченнях, тому їх так і назвали – питальні. До них належать: хто? що? який? чий? котрий? скільки? Питальні займенники – третій розряд.

4.    Дайте повну стверджувальну відповідь із займенником на запитання: «Ти знаєш, хто та дівчинка біля вікна?» (Так, я знаю хто вона), «Ти знаєш, що він сьогодні читав?» (Так, я знаю, що він сьогодні читав), «Ти знаєш, який сьогодні день?» (Так. Я знаю, який сьогодні день).

Так як ці займенники відносяться до іменних частин мови, до яких ставиться запитання, вони називаються відносними. Відносні — ті самі, що й питальні, але вживаються в розповідних та окличних реченнях. До них належать: хто, що, який, чий, котрий, скільки. Відносні займенники – четвертий розряд.

5.    Дайте відповідь одним займенником на запитання, якщо особа невідома: «Хто сьогодні черговий?», (Хтось), «Що завадило тобі виконати домашнє завдання?» (Щось).

Такі займенники вказують на невідому, невизначену особу, предмет, ознаку або кількість, і тому називаються неозначеними. До них належать: хтось, хто-небудь, будь-хто, дехто, абихто, щось, скільки-небудь і т.д. Неозначені займенники – п’ятий розряд.

6.    Дайте відповідь: «Хто зараз хоче гіркого перцю?» (Ніхто), «Що може тебе зупинити перед досягненням мрії?» (Ніщо).

Такі займенники завжди щось заперечують, відгадайте, як їх звуть? (Заперечні). До них належать: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки і т.д. Заперечні займенники –шостий розряд.

7.    Скажіть, чий клас найкращий? Чий цей пенал? (Мій, наш, їхній).

Такі займенники завжди вказують на приналежність предмета певній особі, тому називаються присвійними. До них належать: мій, твій, наш, ваш, їхні, свій, його, її. Присвійні займенники – сьомий розряд.

8.    Дайте відповідь на запитання із займенником, що вказує на близькість чи далекість предмета від мовця: «Який тобі потрібен підручник?» (Цей, той), або на кількість предметів: «Скільки школярів було на тому святі?» (На тому святі було стільки школярів, скільки вміщав майданчик).   

Такі займенники вказують на предмет, ознаку або кількість предметів, а тому називаються  вказівними. До них належать: той, цей, такий, стільки. Вказівні займенники – восьмий розряд.

9.    Дайте відповідь на запитання із займенником, якщо всі присутні мають однакову думку: «Хто з вашого класу хотів би вирушити у мандрівку?» (Весь клас, всі).

Такі займенники вказують на узагальнену ознаку і використовуються як означення, тому їхня назва – означальні. До них належать: весь, всякий, кожний, сам, самий, інший. Означальні займенники – дев’ятий розряд.

 Докладніше з кожним розрядом та його особливостями ми будемо знайомитися на наступних уроках.

4.    Закріплення набутих знань, умінь і навичок.

Записати речення, знайти займенники, визначити їх розряди.

 (Ми живемо в багатоповерховому будинку – особовий).  (Сашко повернув мій зошит з біології – присвійний).  (Несподівано хтось постукав у двері – неозначений).  (Що трапилося на весняних канікулах? – питальний). (Ніхто не зломить народну силу! – заперечний). (Цей твір виявився дуже цікавим! – вказівний).

Виконання вправи 504 (стор. 192) з підручника.

5.    Підведення підсумків уроку.

6.    Домашнє завдання та інструктаж про його виконання.

Вивчити правила (параграф 59), виконати письмово вправу 506.

Індивідуальне завдання: підкреслити всі члени речення, визначити частини мови.