Морфологія (від гр. morphe- форма і logos- слово, вчення) - це розділ мовознавства, який вивчає слово як частину мови.
Морфологія разом з синтаксисом є частинами граматики- науки, що вивчає граматичну будову мови.
Для морфології, як і для граматики в цілому, важливо граматичне значення слова. На відміну від лексичного, яке є індивідуальним для кожного слова, граматичне значення є спільних для цілих розрядів слів.
Усі слова в мові за лексичним значенням та граматичними особливостями поділяються на частини мови.
- означенням замість прикметника (зошит з паперу- який?- паперовий зошит);
- обставиною, хоч ця роль є основною для прислівника (прийшов ранньою порою- коли?- повернувся вранці);
- присудком (хоч ця роль властива дієслову) у сполученні з дієслівною зв'язкою (Олег став учнем).
особливості словозміни | |
особливості словотворення | |
особливості морфологічної будови | - з яких частин складається (чи є у складі суфікси, префікси та закінчення) |
- відмінюється;- первинне слово; - складається з кореня добр- і закінчення (е) | - незмінний;- похідне, утворене суфіксом -евід прикметникової основи; - складається з кореня добр- і суфікса -е |
- неузгодженим означенням (Рука Сашка легла на моє плече);
- іменною частиною складеного присудка (Він завжди був чудовим хлопцем);
- обставиною (Наталка з Ларисою вийшли з будинку).
1. | загальні назви - власні назви |
2. | назви істот - назви неістот |
3. | конкретні - абстрактні |
4. | збірні |
5. | речовинні |
загальні | ручка, перо, галіфе, панама, країна, папір, сонце, щастя, подружжя, телебачення |
власні | Дніпро, Рябоштан, Марс, Марійка, Василь, Франція, Стецюк, Карпати, газета "ТВпарк", |
конкретні | корабель, шлях, Китай, Маргаріта, осел |
абстрактні | прикрість, сум, убозтво, капіталізм, знання |
- за різними основами (чоловік - жінка, кобила - кінь);
- за закінченнями (дядьк(о), сестр(а), брат);
- за зв'язками з іншими словами (наша Маруся, прийшов Соловейко, воно заспівало);
- за суфіксами (співак- співачк(а), дослідник- дослідниц(я).
Є іменники, які вживаються у формах як чоловічого, так і жіночого роду (зал - зала, жираф - жирафа).
У множині іменники роду не мають (хлібосоли, бики, переможці) і співвідносяться із займенником вони.
кого? чого? | корови, міста |
кому? чому? | корові, місту |
кого? що? | корові, міста |
ким? чим? | коровою, містом |
на кому? в (у) чому? | (на) корові, у місті |
перша | земля, сирота, суддя, тиша, парта |
друга | дуб, море, кінь, зілля, кущ, плече, село |
третя | сіль, ніч, шерсть, любов, подорож, мати |
четверта | вим'я, тім'я, курча, зозуленя, дівча |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | кобзакобзи кобзі кобзу кобзою (на) кобзі кобзо | МикитаМикити Микиті Микиту Микитою (на) Микиті Микито |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | зброязброї зброї зброю зброєю (на) зброї зброє | ВікторіяВікторії Вікторії Вікторію Вікторією (на) Вікторії Вікторіє |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | свічасвічі свічі свічу свічею (на) свічі свіче | тещатещі тещі тещу тещею (на) тещі теще |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | країникраїн країнам країн країнами (на) країнах країни | плаксиплакс плаксам плакс плаксами (на) плаксах плакси |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | пісніпісень пісням пісень піснями (на) піснях пісні | СофіїСофій Софіям Софі Софіями (на) Софіях Софії |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | листоношілистонош листоношам листоноші листоношами (на)листоношах листоноші | мишімишей мишам мишей мишами (на) мишах миші |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | батьк-обатьк-а батьк-ові батьк-а батьк-ом (на) батьк-ові батьк-у | співакспівак-а співак-ові співак-а співак-ом (на) співако-ові співак-у |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | ІгорІгор-я Ігор-еві Ігор-я Ігор-ем (на) Ігор-еві Ігор-е | лікарлікар-я лікар-еві лікар-я лікар-ем (на) лікар-еві лікар-ю |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | каменяр-ікаменяр-а каменяр-еві каменяр-а каменяр-ем (на) каменяр-ах каменяр-і | м’ячм’яч-а м’яч-у м’яч м’яч-ем (на) м’яч-і м’яч |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | дядьк-идядьк-ів дядьк-ам дядьк-ів дядьк-ами (на) дядьк-ах дядьк-и | шофер-ишофер-ів шофер-ам шофер-ів шофіер-ами (на) шофер-ах шофер-и |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | ковал-іковал-ів ковал-ям ковал-ів ковал-ями (на) кова-ях ковал-і | пол-япол-ів пол-ям пол-я пол-ями (на) пол-ях пол-я |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | горищ-агорищ горищ-ам горищ-а горищ-ами (на) горищ-ах горищ-а | різьбяр-ірізьбяр-ів різьбяр-ам різьбяр-ів різьбяр-ами (на) різьбяр-ах різьбяр-і |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | матиматер-і матер-і матір матір’-ю (на) матер-і мат-и (матір) | заметільзаметіл-і заметіл-і заметіль заметілл-ю (на) заметіл-і заметіл-е |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | печ-іпеч-ей печ-ам печ-і печ-ами (на) печ-ах печ-і | суміш-ісуміш-ей суміш-ам суміш-і суміш-ами (на) суміш-ах суміш-і |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | ім’яімен-і, ім’я імен-і ім’я імен-ем, ім’ям (на) імен-і ім’я | тел-ятелят-и телят-і тел-я тел-ям (на) телят-і тел-я |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | лошат-алошат лошат-ам лошат лошат-ами (на) лошат-ах лошат-а | орлят-аорлят орлят-ам орлят(а) орлят-ами (на) орлят-ах орлят-а |
якісні | велика, духмяне, опуклий, гарячі |
відносні | дерев'яні, військова, приміський |
присвійні | сестрин, вчителів, заяча, мамин |
товстийрідкий | - товстіший,менш товстий - рідший, менш рідкий |
найбільш товстий найменш рідкий |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | добрийдоброго доброму добрий (-ого) добрим (на) доброму (-ім) | добрадоброї добрій добру доброю (на) добрій |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | добредоброго доброму добре добрим (на) доброму (-ім) | добрідобрих добрим добрі (-их) добрими (на) добрих |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | осіннійосіннього осінньому осінній (-ого) осіннім (на) осінньому (-ім) | осінняосінної осінній осінню осінньою (на) осінній |
власне кількісні | тридцять шість, один, сімнадцять |
дробові | шість сьомих, три цілих шість десятих |
збірні | дев’ятеро, шестеро, сімнадцятеро |
неозначено-кількісні | кільканадцять, чимало, багато |
прості | |
складні | дванадцять, триста, одинадцятеро |
складені | сто двадцять шість, чотири тисячі один |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | одинодного одному один (одного) одн-им (на) одному | однаодної (однієї) одній одну одною (однією) (на) одній |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | однеодного одному одне (одно) одним (на) одному | одніодних одним одні (одних) одними (на) одних |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | тритрьох трьом три (трьох) трьома (на) трьох | чотиричотирьох чотирьом чотири (чотирьох) чотирма (на) чотирьох |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | шістьшести (шістьох) шести (шістьом) шість (шістьох) шістьма (шістьома) (на) шести (шістьох) |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | чотирнадцятьчотирнадцяти (чотирнадцятьох) чотирнадцяти (чотирнадцятьом) чотирнадцять (чотирнадцятьох) чотирнадцятьма (чотирнадцятьома) (на) чотирнадцяти (чотирнадцятьох) |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | шістдесятшістдесяти (шістдесятьох) шістдесяти (шістдесятьом) шістдесят (шістдесятьох) шістдесятма (шістдесятьома) (на) шістдесяти (шістдесятьох) |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | сороксорока сорока сорок сорока (на)сорока | дев’яностодев’яноста дев’яноста дев’яносто дев’яноста (на)дев’яноста | стоста ста сто ста (на)ста |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | двістідвохсот двомст-ам двісті двомастами (на) двохстах | тристатрьохсот трьомстам триста трьомастами (на) трьохстах |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | п’ятсотп’ятисот п’ятистам п’ятсот п’ятьмастами (п’ятьомастами) (на) п’ятистах |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | обоєобох обом обоє (обох) обома (на) обох | обидва (обидві)обох обом обидва-обидві (обох) обома (на) обох |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | одна другаоднієї (одної) другої одній другій одну другу однією (одною) другою (на) одній другій |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | сто пятдесят сьомийсто пятдесят сьомого сто пятдесят сьомому сто пятдесят сьомий (сто пятдесят сьомого) сто пятдесят сьомим (на)сто пятдесят сьомому |
1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.
2. Знайдіть початкову форму (для кількісних- називний відмінок; для порядкових- називний відмінок однини чоловічого роду).
3. Визначте розряд за значенням: кількісний чи порядковий (якщо кількісний, то який).
4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число (якщо є), відмінок.
5. Група за будовою (простий, складний чи складений).
6. Визначте синтаксичну роль слова.
7. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
2. Знайдіть початкову форму (для кількісних- називний відмінок; для порядкових- називний відмінок однини чоловічого роду).
3. Визначте розряд за значенням: кількісний чи порядковий (якщо кількісний, то який).
4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число (якщо є), відмінок.
5. Група за будовою (простий, складний чи складений).
6. Визначте синтаксичну роль слова.
7. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | ямене мені мене мною (на) мені | титебе тобі тебе тобою (на) тобі |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | вінйого (до нього) йому його (на нього) ним (на) ньому (на нім) | вонаЇї (до неї) їй її (на неї) нею (на) ній |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | вонойого (до нього) йому його (на нього) ним (на) ньому (на нім) |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | минас нам нас нами (на) нас | вивас вам вас вами (на) вас | вониїх (до них) Їм Їх (на них) ними на них |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | котрийкотрого котрому котрий, котрого котрим (на) котрому | якаякої якій яку якою (на) якій |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | хтокого (до кого) кому кого (на кого) ким на кому (на кім) | щочого (до чого) чому що чим на чому (на чим) |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | чийчийoго чийoму (чиєму) чий (чийoго) чиїм на чийoму (на чиєму, на чиїм) |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | чиячиєї чиїй чию чиєю на чиїй |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | чиєчийoго чийoму (чиїм) чиє чиїм на чийoму (на чиєму, на чиїм) |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | міймого моєму мій (мого) моїм (на) моєму (на моїм) | моямоєї моїй мою моєю (на) моїй |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | моємого моєму моє моїм (на) моєму (на моїм) | моїмоїх моїм мої (моїх) моїми (на) моїх |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | нашнашого нашому наш (нашого) нашим (на) нашому | вашавашої вашій вашу вашим (на) вашій |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | тойтого тому той (того) тим (на) тoму (на тім) | татієї (тої) тій ту тією (тою) (на) тій |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | тетогo тому те тим (на) тому (на тім) | тітих тим ті (тих) тими (на) тих |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | цейцього цьому цей (цього) цим (на) цьому (на цім) | цяцієї цій цю цією (на) цій |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | цецього цьому це цим (на) цьому (на цім) | ціцих цим ці (цих) цими (на) цих |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | весь (увесь, ввесь)всього всьому весь (всього) всім (на) всьому (на всім) | вся (уся)всієї всій всю всією (на) всій |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | все (усе)всього всьому все всім (на) всьому (на всім) | всі (усі)всіх всім всі (всіх) всіма (на) всіх |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | кожнийкожного кожному кожний, кожного кожним (на) кожному, кожнім | кожнакожної кожній кожну кожною (на) кожній |
Н.Р. Д. Зн. Ор. М. | кожнекожного кожному кожне кожним (на) кожному, кожнім | кожнікожних кожним кожні, кожних кожними (на) кожних |
- Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.
- Знайдіть початкову форму (називний відмінок; для займенників прикметникової форми- називний відмінок однини чоловічого роду).
- Визначте розряд за значенням: особовий, зворотний, присвійний, вказівний, означальний, відносний, неозначений чи заперечний.
- Визначте морфологічні ознаки: рід (якщо є), число (якщо є), відмінок.
- Визначте синтаксичну роль слова.
- Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
- процес мислення (аналізувати, думати, розмірковувати);
- процес мовлення (радити, говорити, розмовляти);
- конкретну фізичну дію (йти, будувати, вчитися);
- переміщення у просторі (бігти, їхати, йти);
- сприйняття органами чуття (нюхати, бачити, чути);
- бажання (воліти, хотіти, бажати);
- стан, у якому перебуває особа або предмет (спати, стояти, журитися);
- ставлення особи до когось чи чогось (поважати, любити, шанувати);
- зміни (розквітати, старіти, молодіти).
- у знахідному відмінку без прийменника (написати лист, намалюватипортрет);
- у родовому відмінку:
- якщо перед дієсловом є заперечна частка не (не написати листа, ненамалювати портрета);
- якщо дія переходить не на весь предмет, а лише на його частину (привезти піску, випити молока).
- префіксів (писати- написати, грати- зіграти);
- суфіксів (зітхати- зітхнути, кричати- крикнути);
- наголосу (розкидaти- розкuдати);
- чергування звуків: сидіти- сісти (и- і), скакати- скочити (к- ч);
- різних основ (ловити- піймати, брати- взяти).
Дієслову одного виду переважно відповідає дієслово іншого виду. Такі дієслова утворюють видові пари:минулий час дерево росло, дерево виросло теперішній час росте дерево, дерево підростає майбутній час дерево виросте - з основою на -оро-, -оло- (полоти, бороти, колоти);
- з односкладовою основою (бити, лити, пити);
- з суфіксами -ува-, -ну-, -і-, -а-, які в особових формах не випадають (крикнути, грати, перезимувати);
- з основою на приголосний (берегти, могти, нести);
- дієслова іржати, ревіти, сопіти, гудіти, хотіти.
1-а особа2-а особа
3-я особавезу, принесувезеш, принесеш
везе, принесевеземо, принесемовезете, принесете
везуть, принесуть- з суфіксом -а- після шиплячих та [й], який випадає в особових формах (стояти, лежачи);
- з суфіксами -и-, -і- (-ї-)-, які в особових формах випадають (клеїти, сидіти);
- дієслова бігти, спати.
1-а особа2-а особа
3-я особастою, прошустоїш, просиш
стоїть, проситьстоїмо, просимостоїте, просите
стоять, просять1-а особа2-а особа
3-я особавідповім, їмвідповіси, їси
відповість, їстьвідповімо, їмовідповісте, їсте
відповідять,їдятьУ двоскладовому реченні неозначена форма дієслова може виступати у функції будь-якого члена речення:- підмета (Зробити це буде доброю справою);
- означення (Навіть камні інколи можуть кричати);
- частини складеного присудка (Прибули і стали виходити на берег);
- обставини ("Як би не попастися"- раптом подумалося Сергію);
- додатка (Пора вже збиратися).
основа інфінітива (минулого часу) робити, їхати, мовчати, висіти, закапувати, зеленіти, чекати основа теперішнього (майбутнього) часу роблять, їдуть, мовчать, висять, закапують, зеленіють, чекають основа вестибажати дієприкметники минулого часу веденийбажаний дієприслівники доконаного виду привівшибажаючи форми минулого часу привівбажав форми умовного способу привів бибажав би - Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.
- Знайдіть початкову (неозначену) форму.
- Визначте розряд за значенням: перехідне чи неперехідне..
- Визначте морфологічні ознаки: вид, спосіб, час, особа (або рід) і число.
- Дієвідміна.
- Визначте синтаксичну роль слова.
- Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
активні несучий, побілілий, побілілий, сплячий, квітучий, жевріючий пасивні заквашений, змитий, сповитий, погашений, напоєний, колотий Н.Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.зробленийзробленого
зробленому
зроблений
зробленим
(на) зробленомузробленазробленої
зробленій
зроблену
зробленою
(на) зробленійН.Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.зробленезробленого
зробленому
зроблене
зробленим
(на) зробленомузробленізроблених
зробленим
зроблені
зробленими
(на) зроблених- Запишіть слово. Визначте частину мови слова, її форму.
- Знайдіть початкову форму (називний відмінок чоловічого роду однини).
- Визначте морфологічні ознаки: актичний чи пасивний, вид, час, відмінок, рід, число.
- Визначте синтаксичну роль слова.
- Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
- керує іменником або займенником (працюючи з ними; їдучі машиною);
- утворюється від дієслівних основ (прийти® прийшовши);
- зберігає вид того дієслова, від якого утворений (доконаний: посміхнувся®посміхнувшись; недоконаний: посміхався® посміхаючись);
- має з дієсловом близьке значення (ідучи дорогою- йти дорогою).
перехідні: неперехідні: беручи (що?), вітаючи (кого?)співаючи, ідучи доконаний вид недоконаний вид взувши, передпочившидумаючи, ведучи минулийтеперішній сказавши, бігшикиваючи, стежачи - Запишіть слово. Визначте частину мови слова, її форму.
- Визначте морфологічні ознаки: вид.
- Визначте синтаксичну роль слова.
- Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
якісно- означальні добре, наполегливо, погано, пішки, бігом, верхи кількісно- означальні мало, надвоє, тричі, занадто, трохи, дуже способу дії навпочіпки, по-юнацькому,по-нашому якісно-означальні високо, наполегливо, лагідно кількісно-означальні надвоє, мало, тричі, занадто способу дії вдало, напам'ять, гарно прислівник сміливо вищий ступінь сміливіше, більш сміливо найвищий ступінь найсміливіше, найбільш сміливо - проста форма утворюється за допомогою суфіксів -ше та -іше (складно®складніше, тепло® тепліше);
- складена- додаванням до прислівника звичайного ступеня слів більш, менш (більш важливо, менш рішуче).
- проста форма твориться за допомогою префікса най- (довше- найдовше, глибше- найглибше);
- складена- додаванням слів найбільш, найменш (найбільш важливо, найменш цікаво).
часу віддавна, понині, зранку місця праворуч, вниз, здалека мети навмисне, наперекір, напоказ причини згарячу, зозла, спересердя - прислівники місця (там, тут, скрізь, куди, де, звідки, звідти, скрізь, всюди);
- часу (коли, доки, доти, тоді, поки, іноді, інколи, завжди, тепер, потім);
- причини (тому, чому);
- способу дії (якось, однак, ледве, так, як, усяк, однак).
- Запишіть слово. Визначте частину мови слова.
- Визначте розряд за значенням: означальний чи обставинний.
- Визначте ступінь порівняння (якщо є).
- Визначте синтаксичну роль.
- Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
- час (без п’яти хвилин, о десятій годині);
- простір (злетіти у небо, доїхати до міста);
- причину (запізнився через транспорт);
- мету (прийшов на урок, зустрівся з однокласниками);
- спосіб дії (сказати по правді, робити з задоволенням);
- порівняння (більший за інших, найменший у класі);
- відношення до матеріалу (штани з вельвету, зошит з паперу);
- предмет, на який спрямована дія (розповідати про навчання, привітати зі святом).
первинні біля, без, в (у), від (од), для, до, з (із, зі, зо), за, над (наді), під (піді), о (об), через вторинні поряд, коло, кінець, край, незважаючи на, зважаючи на, поблизу - переходом з інших частин мови: іменника (край, кінець, коло), дієприслівника (незважаючи на, зважаючи на), прислівника (поряд, поблизу, навпростець);
- поєднанням двох або кількох прийменників (задля, поза, поміж, з-за, з-під).
прості по, про, у, без, коло, протягом складні з-поперед, з-за, понад, довкола складені з метою, паралельно з, згідно з, відповідно до - Запишіть слово. Визначте частину мови слова.
- Розряд за значенням: прийменник просторовий, часовий, причини, мети, умови і допусту, способу дії, кількісний, означальний чи об'єктний.
- Група за походженням (первинний чи вторинний).
- Група за будовою (простий, складний чи складений).
- Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
прості і (й), а, але, та, бо, як, що. складні ніби, якже, неначе, , якби, якщо, проте складені через те що, тому що, для того щоб єднальні не тільки...а й, і (й), ні...ні, теж, також, як...так, протиставні а, але, зате, проте, однак, все ж розділові або...або, то...то, чи то...чи то, поки не, з того часу як, або, чи - Запишіть слово. Визначте частину мови слова, її форму.
- Визначте розряд за значенням: сполучник сурядності (єднальний, протиставний чи розділовий) чи підрядності (причинний, часовий, умови, мет, допусту, порівняльний, міри і ступеня, наслідковий чи з'ясувальний).
- Визнчте групу за походженням (непохідний чи похідний).
- Визначте групу за будовою (простий, складний чи складений).
- Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
12.3. (вказівні, означальні, власне модальні, видільні, стверджувальні, заперечні, питальні, емоційно- експресивні);
фразові так, ось, не, ні, навряд чи, аякже, авжеж словотворчі би, б, хтозна-, завгодно, аби, дехто, -же формотворчі хай, най-, б, би, нехай - частки, що надають смислових відтінків:
- вказівні (це, ось, оце, он, ген, осьде, то, ото);
- означальні (прямо, майже, саме, якраз, справді, точно, просто);
- видільні (лише, навіть, хоч би, тільки, хоча б, аж, уже, -таки, і, й, та (у ролі часток), бо, же);
- частки, що вносять модальні і модально- вольові відтінки у значення:
- власне модальні (виражають непевненість, сумнів, припущення: ледве чи, мовляв, навряд чи, ой, ну, чи не);
- стверджувальні (еге, так, авжеж, аякже, атож);
- заперечні (ні, ані, не);
- питальні (чи, хіба, що за, невже);
- спонукальні (нехай, хай, ну, давай, бодай);
- емоційно- експресивні частки (увиразнюють емоційну оцінку висловлювання:який, як, що то за, що за).
- зворотної форми дієслова (-сь, -ся: повертався я запізно);.
- наказового способу (хай, нехай: нехай пройду я крізь вогонь);
- умовного способу б, би: хіба став би я за це братися);
- найвищого ступеня порівнянняприкметників і прислівників (най-:найкрасивіша земля);
- зворотної форми дієслова (-сь, -ся: повертався я запізно);.
- Запишіть слово. Визначте частину мови слова.
- Визначте розряд за значенням: частка смислова, модальна, словотворча чи формотворча.
- Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
емоційні о! на! ой! ех! овва! от тобі і на! спонукальні агов! гей! геть! киць- киць! тпру! етикету прощай, спасибі, перепрошую звуконаслідувальні гав-гав! кукаріку! хрясь! цок-цок!
Немає коментарів:
Дописати коментар