четвер, 28 січня 2016 р.

Прислів’я та приказки про мову

         Більше діла — менше слів.
Будь господарем своєму слову.
          Мовивши слово, треба бути йому паном.
Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
         Від красних слів язик не відсохне.
Від солодких слів кислиці не посолодшають.
         Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
 Від теплого слова і лід розмерзає.
         Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
Впік мене тим словом, не треба й вогню.
         Вчення в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.
Гарний птах пір’ям, а чоловік – розумом.   
Голова без розуму, що ліхтар без світла
Гостре словечко коле сердечко.
          Давши слово – держись, не давши слово – кріпись.
Де мало слів, там більше правди. 
          Де слово, там і душа
Діла говорять голосніше, як слова.
         Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
Добре слово краще, ніж готові гроші.
         Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
Доведе язик не тільки до Києва, але й до кия. 
        Дурний язик попереду розуму біжить. 
Дурний язик — голові не приятель
        За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
З пісні слова не викидають і свого не вставляють. 
         І від солодких слів буває гірко.
Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
        Коня керують уздами, а чоловіка — словами. 
Красне слово — золотий ключ
         Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів. 
Краще переконувати словами, як кулаками. 
        М'які слова і камінь крушать. 
 Не бажай синові багатства, а бажай розуму.
         Не кидай слова на вітер.
На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. 
        Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить. 
Не так то він діє, як тим словом сіє.
        Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
Перше погадай, потім повідай.
        Птицю пізнати по пір’ю, а людину – по мові.
Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. 
        Слово не стріла, а глибше ранить.
Слова треба важити, а не лічити.
        Слово — не полова, язик — не помело.
Слова пристають, як горох до стінки.
        Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
Слово — вітер, письмо — грунт.
        Слово до ради, а руки — до звади.
Слово до слова — зложиться мова.
        Слово може врятувати людину, слово може і вбити. 
Слово старше, ніж гроші. 
        Удар забувається, а слово пам'ятається. 
У кого рідна мова, в того й душа здорова.
         Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
 Хто материнську мову зневажає, той і матері не шанує.
         Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається
Чиєсь одне слово губить діло. 
         Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
Шабля ранить тіло, а слово — душу.
         Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
Що кому треба, той про те й теребить
         Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
Як овечка: не мовить ні словечка.

         Що кому треба, той про те й теребить.

Немає коментарів:

Дописати коментар