Контрольний письмовий твір-роздум на морально-етичну чи суспільну теми публіцистичного стилю, 8 клас

Тема:  Контрольний письмовий твір-роздум на морально-етичну чи суспільну теми публіцистичного стилю, 8 клас

Мета: Удосконалювати вміння учнів продукувати письмовий твір-роздум на морально-етичну тему; розвивати усне і писемне мовлення; сформувати в учнів вміння виділяти в тексті всі компоненти роздуму, розуміти їх призначення в організації висловлювання, а потім свідомо відтворювати їх у власному мовленні.

Учні мають знати:

Роздум — це текст, у якому в логічній послідовності передано думки, міркування як доказ чи пояснення чогось, робляться відповідні висновки.

Змістом розповіді та опису є навколишня дійсність, а роздумом (міркуванням) – зв’язки між предметами чи явищами, які встановлює людина;

Основними ознаками роздуму є: 1) наявність провідної ідеї; 2) наявність тез; 3) достатність аргументації;

Ідея – форма духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв'язків та відношень зовнішнього світу, спрямована на його перетворення. Особливістю ідеї є здатність виявляти найсуттєвіші, всепідпорядковуючі риси і закони об`єктивних процесів і створювати цілісний, взірцевий образ предмета в пізнанні або творчості. З цього погляду ідея споріднена з ідеалом, оскільки спрямована на досягнення вищої істинності й довершеності у відображенні й перетворенні існуючого.

Аргумент – істинне судження, за допомогою якого в процесі логічного доведення встановлюється істинність тези. Основними видами аргументу є: очевидні положення, аксіоми, факти, закони науки, визначення понять і т. ін.

Теза – положення, що коротко й чітко формулює основну ідею чого-небудь або провідне завдання, що стоїть перед кимсь. Положення, висловлене в книжці, доповіді, статті тощо, правдивість якого треба довести. Вихідне положення, що вимагає доведення.

За  змістом роздуми бувають: морально-етичні та суспільні теми (у публіцистичному стилі), а також лінгвістичні теми (у науковому стилі);

Роздумом називається тип мовлення, у якому для доведення чи заперечення чогось використовуються міркування, наводяться приклади, робляться зіставлення і висновки, що приводять до нових суджень;

Роздум буває розгорнутий і стягнений.

Розгорнутий роздум складається з трьох частин: у першій висловлюється основна думка, яку потрібно довести - тези. У другій наводиться доказ (або кілька доказів) на підтвердження тези. У третій міститься висновок.

Стягнений роздум складається з двох частин: тези та доказу. Теза та доказ, як правило, поєднуються словами: тому що, через те, що.

Висновок може поєднуватися словами: отже, таким чином;

Учні мають уміти:

– аналізувати тему роздуму;

– формулювати тезу роздуму, підпорядковуючи тезу темі висловлювання;

– добирали переконливі докази;

– робити обґрунтовані висновки;

– будували роздуми композиційно закінченими й логічно стрункими;

– дбати про мовну виразність.

Завдання 1.

Прочитайте текст і проаналізуйте його.

Учітеся, брати мої.

Незаперечна істина: не знаючи рідної мови, не можна вважати себе повноцінною часткою свого народу. Бо ж вона, літературна мова для кожного з нас як повітря, цілюще джерело, з якого черпаємо духовну наснагу.

А погляньмо навколо себе, прислухаймося до своїх земляків-українців, як вони іноді розмовляють між собою. Тут почуємо суцільний так званий суржик, або, у кращому разі, кальку з російської на зразок: «такоє й скажеш», «увечерє я провєдала сусідку Марію Пєтровну», «вчора приобрела очень інтєрєсною кнігу на русском язику», «хочу висказатися» замість «хочу висловитися», «моє відношення до цього таке» замість «моє ставлення до цього таке», «на цій неділі» замість «на цьому тижні». Як правило, вживаємо «дійсно» замість «справді», «між тим» замість «тим часом», «кидається в очі» замість «впадає в око (очі) », «не мішайте мені» замість «не заважайте мені» тощо.

Виникає запитання: як же всього цього позбутися? Як кожному українцеві прилучитися до багатющої скарбниці рідної літературної мови? Скажу відверто: для цього насамперед потрібне щире бажання досягти цього. І якщо воно в людини з’явиться, то можна сподіватися на безперечний успіх (Максим Чепурний. «Учітеся, брати мої... ». 170 слів).

Очікувана відповідь– (Цей текст є роздумом, у ньому висловлено думки автора про певне явище в суспільстві, а саме – про низький рівень мовленнєвої культури українців у побутовому спілкуванні. Автор дає відповідь на запитання, чому потрібно вивчати літературну мову, уважно ставитися до свого мовлення, як підвищити рівень мовленнєвої культури. Заголовок відображає основну думку (висновок). Вибудовуючи роздум, автор іде шляхом індукції – спершу розглядаються і аналізуються факти, а потім робиться умовивід, оформляється основна думка.

Поданий текст належить до публіцистичного стилю мовлення, призначенням якого є висвітлення певних подій, суспільно-політичних процесів у житті народу (рівень мовленнєвої культури все же є низьким), активний вплив на громадян, читачів, спонукання до діяльності (вивчати мову, прагнути залучитись до її багатющої скарбниці), пропаганда певних думок, дій (про важливість рідної мови для кожної людини). Розкриваючи значення рідної мови для кожного носія української спільноти, підкреслюючи багатство української літературної мови, автор (журналіст) привертає увагу до проблеми низького рівня мовленнєвої культури деяких українців. Питання досить актуальне, злободенне.)

Завдання 2.

Напишіть Контрольний твір-роздум на морально-етичну тему:

«Право називатися людиною»