Круглий стіл «Роль проєктного (професійно орієнтовного) навчання (варіативних спецкурсів) у допрофільній підготовці учнів 8-9 класів

    Під час «Круглого стола» - диспуту обговорювалася проблема профілізації освіти, модель підготовки учнів 8-9 класів до вибору профілю навчання в старші школі.

  Сутність моделі підготовки учнів 8 – 9 класів до вибору профілю навчання в старшій школі, яка забезпечує не лише достатній рівень усвідомленого й обґрунтованого ставлення (“хочу”, “можу”, “потрібно”) кожного старшокласника до обраного або бажаного профілю навчання, а й самоставлення до себе як суб’єкта майбутнього профільного навчання, від “Я і майбутній профіль навчання” до  “Я у середовищі профільного навчання”.

   Під час «Круглого стола» обговорювалася необхідність проведення цілеспрямованої профорієнтаційної роботи серед школярів в умовах допрофільної підготовки й профільного навчання, аналізувався зміст сучасних профорієнтаційних курсів “Людина і світ професій ” для 8 –9 класів.  Також розкривалися педагогічні умови підготовки учнів основної школи до вибору технологічного напряму профільного навчання в старшій школі, де перша умова передбачає створення системи допрофільної підготовки, структурними елементами якої є інформація про профіль, профільну діагностику, профільні проби, профільні консультації. Друга умова передбачає створення спеціально організованої класної та позакласної навчально-практичної діяльності учнів.

    На диспуті характеризувалися типи учнів, які звертаються за допомогою до профконсультанта й особливості побудови його взаємодії з учнем залежно від невизначеності їхніх проблем, зовнішнього тиску та тимчасової байдужості. Аналізувався стан розвитку допрофільної підготовки та профільного навчання в сучасній школі й на цій основі визначалися напрями вдосконалення професійної орієнтації старшокласників нашого навчального закладу.

         Актуальність проблеми профілізації  підсилюється тим, що саме зараз у Міністерстві освіти і науки України триває підготовка нової редакції Концепції профільного навчання в старшій школі. 

      Питання, які  виносилися на обговорення:

1. Неефективність діючої моделі профілізації навчання школярів у рамках традиційної школи І – ІІІ ступенів.

  Відпрацьована система профільної освіти, яка впроваджує профільне навчання, обов’язково має поєднувати наступність компонентів від початкової до старшої школи та визначає таку структуру: профільний інтерес (1-4 кл., початкова школа); профорієнтаційна мотивація (7-8 кл., основна школа);  допрофільна підготовка  (8-9 кл., основна школа ); профільне навчання (10-11 кл., старша школа). Кожний компонент має свої особливості та обов’язково забезпечує наступний етап щодо підготовки впровадження профільного навчання, в основі якого лежать управлінські моніторингові дослідження (відстеження результату) з своєчасною корекцією навчальним закладом.

      Запроваджуючи профільне навчання в школі, учителі готують учнів до свідомого вибору майбутньої професії, реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання.

     Профільне навчання за рахунок змін структури, змісту і організації освітнього процесу повніше враховує інтереси, нахили та здібності учнів. Проте на даний час ввести профільне навчання складно. Для його повноцінного здійснення має бути створена належна навчально-матеріальна база.

 2.      Педагогічні системи з профільної освіти учнів 8-9 класів, що є ефективними.

   Концепції профільної освіти, що виявляється у таких формах співпраці:

– викладання профільних дисциплін, спецкурсів та факультативів учителями;

– участь учнів та вчителів у семінарах;

– здійснення наукового супроводу учнівських дослідницьких робіт МАН викладачами;

– проведення для учнів 8-9 класів  традиційних профільних  лекцій;

– організація та проведення всеукраїнських форумів;

– підготовка науково-методичних посібників;

-         проведення уроків у вигляді  лекцій  та практичних занять із застосування теорії;

-         позаурочні заняття (поточні консультації, тематичні предметні «занурення», спецкурси й факультативи, навчальна науково – дослідницька робота учнів тощо).

   Поряд із традиційними формами та методами організації навчальних занять навчальному закладі застосовуються інноваційні технології та проектування, конструювання, моделювання, пошуково-дослідницька робота.

    3.  Бачення перспектив, структури та змісту профільного навчання.

    Інваріантна складова - універсальний профіль для всіх. 2. Варіативна складова (на профілізацію) 8-10 годин, які діляться по 2 години на профілі (гуманітарний, фізико-математичний, природознавчий (хімія, біологія, географія), суспільствознавчий).

  Обов'язковими предметами повинні бути українська мова, література, математика, фізика, хімія, біологія, іноземна мова, фізична культура, етика, інформатика, психологія відносин, правознавство, але кожна дитина може також обирати, що їй вивчати поглиблено. Школа може запроваджувати професійні здібності учнів, допомагати батькам і дітям у виборі професії..

    Кожний учасник освітнього профільного процесу повинен зрозуміти, що  Концепція профільного навчання в старшій школі (проект МОН 2014 року) визначає лише специфічний засіб розуміння, основну точку зору, конструктивні принципи у видах особливої професійної діяльності; комплекс різних поглядів, пов’язаних між собою; пропонує шляхи вирішення визначеного загального завдання. Наступним етапом є побудова    Концепції  профільного навчання в старшій школі навчального закладу, яка  повинна визначати  стратегію конкретних дій навчального закладу.

   Можна зробити висновок, що вчитель має бути спеціалістом нового формату, використовувати досвід роботи у старших класах за програмами поглибленого та профільного вивчення шкільних дисциплін. Головним чинником як був, так і залишається рівень володіння педагогом сучасним науково-практичним змістом своєї дисципліни.